Так стало на душі паршиво. людина, якій ти довіряла так гидко з тобою вчинила. Навіть не маю слів, щоб передати всі свої емоції.

От звідки беруться такі “друзі”, які роблять все, щоб у тебе не було краще за них. Вони живуть на якихось піщинках свого успіху, та жахливо дратуються, коли ти чогось досягаєш. Всі сили прикладуть, щоб то знищити. А ти, через свою довіру просто списуєш те на випадковість, або й взагалі вірити не хочеш власним очам та вухам.
Тож, Коли я познайомилась зі своєю найкращою подругою, ми були в дев’ятому класі.Вона мені не уже сподобалась спочатку, здалась трішки наглою та навіть тупуватою. Проте дівчина наполягала на нашому спілкуванню, тож ми якось потрошку зблизились. До кінця школи ми вирішили, що вступимо до одного вишу. Так і сталось. Посилились в одну кімнату. Коротко кажучи, ми були постійно разом. В силу своєї довіри до неї, я не помічала, з якою заздрістю вона відноситься до всього, що я мала. Починаючи з відносин.
Вона була повнуватою дівчиною, та не дуже поспішала цю ситуацію змінювати. Я виглядала досить привабливо. Про це говорили самі хлопці, які один поперед одного намагались до мене залицятись. Я тому не дуже придавала значення. Мені подобався тільки один, який залишився в моєму місті. Ми з ним почали зустрічатись влітку, якраз перед вступом до університету. Як я потім дізналась, він подобався і моїй подрузі.
В результаті важких відносин на відстані, ревнощів з обох сторін ми розійшлися. Він потім почав зустрічатись з однією з моїх подруг, проте і це я несприйнята як ось особисте, адже ми з ним розбіглися, та були вільними людьми. Хто ж винен в тому, що вони сподобались одне одному? Забіжу на перед, вони зараз вже в щасливому шлюбі. Десять років як.
Після тих відносин, я знайшла собі іншого хлопця. З гуртожитку, який весь цей час до мене залицявся. Моїй подрузі, навіть не хочу називати її ім’я це знову не сподобалось. Вона почала його підговорювати проти мене. Декілька раз, в повній потаємності від мене звала його поговорити на одинці. В очі ж мені була вся така щира та добра. Типу підтримувала мене, коли я заливалась сльозами від болю, який переживала один за одним. Хоч наші відносини не доходили до чогось інтимного, проте це не заважало зближуватись з тими людьми. Бути щирою та відкритою серцем.
Якось двоє дівчат, які жили з нами в кімнаті розповіли мені, що бачили, як та щира подруга щось наодинці шепотіла хлопцю. Або ще перед тим з кимось розмовляла телефоном, та різко припиняла розмову, коли вони заходили до кімнати.Звісно, я віджартувалась. Зробила знову вигляд, що їм здалось. Мені не хотілось вірити в такий цинізм людини, яка звалась моєю подругою та була постійно поряд. Знала, чим я живу та весь мій біль.
Після закінчення університету наші дороги трішки розійшлися. Ми обидві вийшли заміж, вона поїхала на заробітки закордон, а я лишилась виховувати власну доньку. Якось так вийшло, що наші дороги з тією дівчиною, яка вийшла заміж за моє перше кохання переплелися. Чоловік сидів з дитиною, та дав мені вечір розвіятись. Ми домовились з нею піти до бару та трішки випити. Якою б там не була наша з нею ситуація, та вона була дійсно щирою, та не кривила душею. Говорила все як є. Після рюмки другої шотів розмова у нас зайшла цікава. Вона розповіла мені, як почала спілкуватись з на той момент моїм хлопцем. Розповіла, як наша подруга дзвонила йому, та розповідала казки діда Панаса, що я там розважаюсь з хлопцями, сплю з ними. Кожного дня мало не новий. а то і по декілька нових на день. Власне, тепер я розумію його істерики з приводу ревнощів. Проте так стало на душі паршиво. людина, якій ти довіряла так гидко з тобою вчинила. Навіть не маю слів, щоб передати всі свої емоції. Звісно, я щаслива зараз зі своїм чоловіком, та дуже йог люблю. Проте відразу постає питання, а що було б, аби та видра не влізла в наші відносини. Там ще багато різного дізналась. Які плітки вона пускала про мене, як вчиняла. Та менше з тим. То на її совісті.
Зараз я з тією щирою подругою не спілкуюсь. За що дякую сама собі.Вистачило підстав від неї. А от з тією, яка вийшла заміж за мого колишнього – залюбки. Все ж нічого кримінального не сталось. А що найбільше в ній я люблю, так це те, що вона на пряму скаже все що думає. Навіть якщо то дуже неприємно. Цікаво все ж таки складаються долі. Коли моя донька підросте, я зроблю все, щоб людей, які можуть з нею вчинити подібним чином вона відсікала в перших моментах знайомства.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Так стало на душі паршиво. людина, якій ти довіряла так гидко з тобою вчинила. Навіть не маю слів, щоб передати всі свої емоції.