Та насправді, брата мені геть не шкода. Він заслужив на це. Певне додам, що навіть мало йому дісталось. Раніше дівчат він сильно ображав.

Я хоч й люблю свого брата, та покидьок він ще той. Поки я росла, то не розуміла, що він учворить, тому любила його сліпою сестринською любов’ю. Завжди бігала за ним хвостиком, намагалась приготувати смачні вафлі, які він так любив. Перший час виходило тільки руки попекти, та з кожним разом все краще та краще. Завжди просилась йти з ним гуляти, та дуже ображалась, коли він відмахувався від мене. Так було до тих пір, поки я не навчилась аналізувати ситуації.

Коли мені виповнилось чотирнадцять років, а брату двадцять три, до мене нарешті дійшло, що він творить якусь дурню! Грає з дівчатами, частенько глузує з них. Найогиднішим для мене став випадок, коли він звабив одну дуже сором’язливу дівчину, ніби запропонував бути разом. Хоч вона довго відмахувалась від його пропозицій, та брат не відступав. Як там кажуть? Вода камінь точить… Тож, Брат був настирним та бідолашна погодилась, після чого Артем просто покепкував над нею. Мовляв, вона легкодоступна, гуляща та всяке таке. Дівчині було настільки боляче та соромно, що вона переїхала в інший кінець міста, аби її ні хто не бачив та не знав того позору.

Після тієї ситуації мені стало мерзенно противно навіть знаходитись в одному будинку з братом. Раніше я пробувала достукатись до того дурня, аби він заспокоївся.Все ж без покарання не проходить. Будь-які дії мають наслідки, а ще карма… Та кому мої повчання були потрібні.

Від того випадку минуло близько п’яти років. Я помітила, що брат ніби змінився. Артем спохмурнів, важко йшов на контакт, нервувався через найменші дрібниці. Хоч він й був мені противним, та совість не дозволила пропустити це мимо. Артем сказав, що зустрічався з дівчиною. Та не так, як раніше. Дійсно її кохав, та віддав би все, аби бути поруч, навіть каблучку для освідчення купив. В день, коли він планував освідчитись, вона сказала, що йде від нього. Її покликав заміж колишній хлопець, який до того ж досить заможній. Артем для неї був запасним планом.

– Оце так-так! Нічого собі! Я гадала, що таким паскудним можеш тільки ти бути!
– Олю, вистачить мені твоїх повчань! Я дурним був, не розумів, що роблю. Та й взагалі, до чого тут я?!
– Ну, як до чого? Знаєш, що таке карма? Кругова порука? от вона тебе й настигла. Поплачеш трохи та й пройде. Можливо, хоч висновки якісь зробиш.

Я розвернулась та пішла геть. Та насправді, брата мені геть не шкода. Він заслужив на це. Певне додам, що навіть мало йому дісталось. Раніше дівчат він сильно ображав. І говорю тільки з того, що я по чутках від друзів дізнавалась, а скільки всього ще закопано глибоко-глибоко в його огидній душі. Тепер буде знати!

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

4 − два =

Та насправді, брата мені геть не шкода. Він заслужив на це. Певне додам, що навіть мало йому дісталось. Раніше дівчат він сильно ображав.