Та де там! Поперек болить страшенно. От би попався б мені зараз той кp _адій лампочок, я б йому влаштувала. До кінця днів би нічого чужого не брав

Людмила сьогодні затрималася на роботі. Допомагала молодій колезі скласти звіт, пояснювала усі тонкощі роботи. Коли вийшла з будівлі сільської ради, надворі уже сутеніло. Брав мороз, з неба падали великі пухнасті сніжинки. Відчуваючи, як холод діймає тіло, жінка прискорила ходу.

Додому йти далеко, зателефонувала б чоловікові, але телефон розрядився. Сподівалася, що встигне дібратися до того, як їхню вулицю засипле снігом. Вечірні сутінки повністю накрили засніжене село. У маленьких будиночках горіло світло, з димаря ішов дим. У теплих та затишних будинках сім’ї проводили своє дозвілля.

Люда теж мріяла якомога швидше потрапити в тепло свого дому. Її чоловік уже натопив грубу, вона була в цьому переконана. Він у неї ще той замерзляка. Донечка скоріше всього зараз готує вечерю. Вона в неї справжня помічниця. Навіть просити не потрібно щось допомогти, сама бачить, де і що потрібно зробити.

Нарешті Людмила дісталася своєї вулиці й в черговий раз її зустріла темрява. Чоловік лише три дні тому замінив лампочку на стовпі. Та куди ж вони могли діватися? Від морозу тріскаються чи що. Жінка стишила ходу, адже взагалі нічого не бачила. Надмірна обережність не допомогла їй втриматися на ногах. Люда підковзнулася та повалилася на землю. Відчула, як дужі чоловічі руки починають її підіймати.

-Я хвилювався, що тебе так пізно немає, тож вирішив піти назустріч. Не забилася?

-Та де там! Поперек болить страшенно. От би попався б мені зараз той крадій лампочок, я б йому влаштувала. До кінця днів би нічого чужого не брав.

Чоловік теж сердився. За останній місяць він уже сім разів купував лампочки, але хтось не втомлювався їх викручувати. Тож подружжя вирішило упіймати злодюжку. Наступного дня чоловік Людмили знову поліз чіпляти лампочку, а ближче до опівночі, коли все село спало, засів у засідці й таки дочекався на крадія. Ним виявився сусід Микола. Чоловік прийшов до стовпа із драбиною, спокійно видерся на гору, й почав викручувати лампочку. Коли спустився до низу на нього чекали.

-Значить так, Миколо, якщо не хочеш отримати слави крадія на все село, зараз же поверни лампочку на місце! Тепер твоїм обов’язком буде стежити за світлом на нашій вулиці та борони боже у нас не буде світла. З того часу лампочка завжди була на своєму місці.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

11 − 4 =

Та де там! Поперек болить страшенно. От би попався б мені зараз той кp _адій лампочок, я б йому влаштувала. До кінця днів би нічого чужого не брав