Ми з Кирилом познайомилися випадково в кафе. Я прийшла в обідню перерву, щоб перекусити, а він виявляється приїхав у відрядження. Ми розговорилися, обмінялися номерами й попрощалися. Я не очікувала, що хлопець мені зателефонує, адже стосунки на відстані ні кому не будуть до вподоби.
Та мій прекрасний незнайомець таки зв’язався зі мною. Тривалий час ми додзвонювалися, листувалися, Кирило приїжджав до мене на вихідні. А коли стосунки почали виходити на новий рівень – запропонував одружитися. Звісно, нам потрібно було розв’язати проблему з місцем проживання.
Оскільки Кирило заробляв більше та ще й мав власну квартиру, то було прийняло рішення, що я звільняюся та переїжджаю до нього. Правда мій наречений забувся вказати, що у квартирі живе не сам, а зі своєю мамою. Я страшенно на нього розлютилася, але ж не скасовувати весілля через таке непорозуміння.
Свекруха виявилася приємною жінкою. В усьому мені догоджала, не пхала носа у наші плани. Називала мене ніжно «доня», робила приємні подарунки. Словом, практично свята жінка. Я сама собі заздрила, що так пощастило. Після весілля ця жіночка показала справжнє обличчя. Тепер я повинна була їй догоджати, виконувати кожну забаганку та слухати повчання.
Дівчина я не проста, маю складний характер, тому одразу заявила Кирилу, що ми з його мамою не вживемося. Доведеться з’їжджати або винаймати окрему квартиру для його матусі. Чоловік мене підтримав, ми почали шукати житло. Тоді моя мама нагадала, що у мене й дім від бабусі неподалік міста. Старенька померла три роки тому, а будинок пустує.
Ми з Кирилом поїхали на вихідних, щоб оглянути помешкання. Місце було просто казкове. Біля річки, з садком, довкола тиша, сусідів немає, свіже повітря. Будинок великий на три кімнати, вітальню й кухню. Правда доведеться зробити ванну кімнату, але це дурниця. Швидко впораємося. Там ми й залишилися.
Тепер наше подружнє життя не зазнавало випробувань через докори свекрухи. Ми були щасливі й самі розпоряджалися у домі. Схоже моя нова дорога матуся не хотіла так просто нас відпускати. Одного дня вона з’явилася на подвір’ї з валізами й, як господиня, почала проводити ревізію та розповідати, що планує тут відновити або поміняти. Свекруха відкрито заявила про намір переїхати жити до нас, а квартиру здавати.
Не для того ми втікали від цієї жінки, щоб зрештою вона до нас перебралася. Я твердо пояснила їй, що жити вона тут не буде. Це мій дім й мені вирішувати, що і як я тут робитиму. Звісно мати Кирила образилася й одразу пішла. Ввечері, коли чоловік повернувся додому, я розповіла йому про те, що сталося. Та Кирило уже мав власну версію цієї історії, матуся постаралася.
Свекруха наскаржилася на мене, мовляв, я нагрубіянила їй й навіть у дім не запросила і це після всього того добра, яке вона для мене зробила. Я була вражена її акторськими здібностями. Та найгірше – Кирило їй повірив. Тепер він вимагає, щоб я перепросила і в якості вибачення запросила маму до нас погостювати на декілька днів. Свіже повітря їй не завадить.
Я переконана, якщо це зроблю, то більше її не спекаюся. А якщо відмовлю, то зруйную прекрасні відносини з чоловіком. І що тепер робити?
