Слухай-но сюди, чоловіче! Три години ти марно лежав на дивані, очікуючи, коли прийде особиста прислужниця аби набити твоє черево? Чи не прийшла в твою світлу голову ідея самому приготувати вечерю

Я нічого не маю проти розподілу обов’язків у родині. Споконвіку прийнято, що дружина дбає про сімейний затишок, а чоловік забезпечує сім’ю матеріально. Я б із задоволенням прибирала, куховарила, прала та з посмішкою на обличчі зустрічала коханого вдома, проте є один нюанс – я теж працюю.

Інколи так втомлююся, що ледве ноги волочу. Тож не розумію, чому повинна витрачати свій час на відпочинок та хатню роботу. Якось у нашій родині трапилася ситуація, що розставили усі крапки над «і» у цьому питанні.

Я працюю бухгалтером у банку. Робота мені подобається, я люблю працювати із цифрами. До того у наш час більшість роботи за мене виконує комп’ютерна програма. Проте того дня все пішло шкереберть. Начальник чекав місячний звіт, а мій ноутбук полетів. Увесь матеріал довелося переробляти. Це зайняло дуже багато часу. Додому я поверталася пізно, без настрою й страшенно голодна.

Не встигла переступити поріг, як чоловік почав скаржитися, що три години поспіль чекав на моє повернення. В холодильнику порожньо, їсти нічого, а він тут з голоду помирає. Запитав чи не прихопила я чого дорогою додому.

Не знаю, як все трапилося, але мені просто знесло дах. Моя голова розколюється, шлунок уже втомився гарчати, спина гуде, очі на лоба лізуть від тривалого сидіння за екраном ноутбука й замість того аби поцікавитися, чому я затрималася, як минув день, чи втомилася, він розповідає який голодний. Ну як можна бути таким егоїстом. Хоч би раз подумав про мене та мої інтереси.

-Слухай-но сюди, чоловіче! Три години ти марно лежав на дивані, очікуючи, коли прийде особиста прислужниця аби набити твоє черево? Чи не прийшла у твою світлу голову ідея самому приготувати вечерю. І сам би наївся, і мене б порадував. Чи ти думаєш, що нам на роботі пір влаштовують. До твого відома я не їла цілісінький день, бо не мала вільної хвилинки.

Мабуть, моя промова таки надихнула чоловіка, бо через пів години він прийшов до кімнати й покликав мене вечеряти. Такої смачної смаженої картоплі я ще ніколи не їла. Відтоді у нашій родині готує той, хто перший повертається з роботи. А на вихідних ми готуємо разом. Ось так з невеличкої суперечки виникла гарна сімейна традиція. Добре, що ми змогли порозумітися.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 × 2 =

Слухай-но сюди, чоловіче! Три години ти марно лежав на дивані, очікуючи, коли прийде особиста прислужниця аби набити твоє черево? Чи не прийшла в твою світлу голову ідея самому приготувати вечерю