Син просто відмовився давати гроші на продукти своїй вагітній дружині. Я й досі шокована від того,що вона прийшла просити в мене хоча б картоплі.

Мене вже так дістали сварки мого сина та невістки. Просто словами не передати! Кожного дня вони лаються між собою, та розсудити змушують мене. А я що? прокурор їм якийсь, чи суддя?Вони собі придумали причину, то нехай самі й вирішують, до чого тут моя думка взагалі?! Та остання їхня сварка мене просто вразила, справді. Всі можуть подумати, що я тягну руку за сином та ні, навпаки. Тут моєму синочку ще б по шиї дати за його поведінку та навіть такі думки!

Невістка на сьомому місяці вагітності. Ось тільки вийшла в декрет. На цьому місяці у всіх щей не такий великий живіт, та у доньки була двійня. Вона ще із шостого ледь ходила. Постійно відпочивати потрібно було. Майже весь місяць на таксі їздила на роботу, бо дійти не могла. Сильно отікали ноги, постійний біль в суглобах. Мені її було по-жіночому шкода, адже тільки жінка, яка пережила подібне зможе зрозуміти. Син постійно говорив, що вона придумує, накручує себе, аби тільки швидше вийти у відпустку. Та де там.

І ось, вже місяць минув, як вона вдома чека на дитину. І тут почалось. Прибігли вони до мене додому, а живемо ми в сусідніх будинках, та просять розсудити. Мій син говорить, що жінка навіть в декреті має сама себе забезпечувати, купувати одяг, решту речей необхідних тільки для жінки, а тим паче продукти та ліки. На дитину та ремонт в дитячій кімнаті пара має складатись навпіл, адже це спільна дитина. Невістка ж говорить, що в декреті їй просто ні звідки заробити кошти. Так, після народження дитини прийдуть гроші на картку, будуть кожного місяця ті вісімсот шістдесят гривень приходити, та це все. Хіба ж проживеш місяць за ці гроші?! Тим паче, що породіллі необхідно просто купа різних речей. А на дитину скільки потрібно… Здається мені, син просто не розуміє в якому він світі живе. Щось приснилось, от він і намагається то всім довести.

Свою думку я сину висказала разом із невісткою. Вона вже там стояла плакала. Мені здається, що вже й жалкувати почала про шлюб із сином та й вагітність також. Як на церемонії то і в радості та в горі, а як до діла дійшло, то він он якої заспівав. Гадала я, що він геть інший…

Минув місяць. Син свою думку не змінив, та взагалі почав дорікати, що дружина його продукти їсть. Почав харчуватись на роботі виключно, а додому купував тільки легкі закуски погризти, пиво і може якісь фрукти. Грошей невістці також не давав. Навіть не уявляю, за що вона купувала собі поїсти. І це вагітна… Я вже й сама почала плакати, коли вона прийшла в мене картоплі попросити. Не знаю, як воно буде далі. та якщо мій син не візьметься за голову, то разом їм точно не бути. Кому потрібен такий чоловік, що тільки за себе печеться? Дитину вони ж разом робили, а як підтримати дружину, то давай сама. Соромно мені за сина. Й подумати не могла, що він такий егоїст!

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

четыре × один =

Син просто відмовився давати гроші на продукти своїй вагітній дружині. Я й досі шокована від того,що вона прийшла просити в мене хоча б картоплі.