На заробітках я вже не один десяток років. Саме через те, що маю досвід роботи, та не змінювала місце роботи, зараз займаю гарну посаду та добре заробляю. Звісно, з таким досвідом місцеві жителі отримували б вдвічі більше, проте мені не варто жалітись. У своїй країні я б будь-якому випадку заробляла б в рази менше.
Я маю сина, тому вже тридцять три роки. Він також має своїх дітей, та дружину. На батьківщину востаннє я їздила з десяток років тому. Все, що відбувалось в родині я знала тільки зі слів сина. Невістка в мене була сором’язлива. Хороша дівчина, проте дуже тихенька. Навіть занадто. Ніколи не буде сперечатись, навіть якщо вона має рацію в ситуації. Просто змириться та піде займатись своїми справами. Син, по його розповідях займався будматеріалами. Тобто працював директором філіалу та мав гарний заробіток. Не дивлячись на це, кожного місяця я висилала рідним по декілька тисяч доларів. Нехай вони їм не знадобляться, але мені було легше так. Раптом що, то запас матимуть. Невістка ж займалась домашнім господарством. Його не багато, та все одно час займав. Син казав, що проти того, аби дружина вбивалась на роботі.
Якось я вирішила зробити сюрприз рідним, несподівано приїхати в гості. Купила квиток на літак, накупила малим гостинців, іграшок, та в передчутті поїхала до аеропорту. Під вечір того ж дня, я вже стояла перед ворітьми власного будинку. Серце раділо, що нарешті опинилася вдома.
Я зайшла до будинку, та просто отетеріла. Син валяється на дивані, дивиться телевізор. Невістка бігає перед ним навшпиньки, приносить смаколики та всіляко догоджає. Поряд внучата смикають маму собі. За час, поки я не бачила невістку, вона добряче змарніла. Не виглядала на свій вік абсолютно, а син набрав кілограмів з п’ятнадцять.
Мене побачити вони явно не очікували. Невістка зраділа, підійшла до мене, обійняла. Син же навіть не ворухнувся, просто махнув рукою, типу привітався. Це до мами, яку вже дуже давно не бачив.
Приїхала я на три тижні, думала відпочину. Та де там. Реальність, про яку мені розповідав синочок, геть не така. Виявилось, ні де він не працював, то були пусті балачки, бо зізнатись, що він безробітний лежень вище його гідності. Невістка тягнула все. І городи, і хазяйство, доглядає дітей, водила їх до школи та гуртки, та ще і якось примудрятися ходити на роботу. Не дивно, що вона так змарніла. А доводилось їй то все робити, бо чоловік шпиняв її, мовляв, моя мати гроші нам висилає, то мала б совість в бюджет теж гроші класти.
Мій син мене дуже розчарував. Він жив на ті гроші, що я висилала. Жив на широку ногу. Кожного вечора в нього були посиденьки з друзями за шашличком. Дорогий алкоголь та закуски. А зранку відсипався. Та не доведи Господи щось йому впоперек сказати. Навіть не уявляю, де його жінка взяла стільки терпіння на того бевзня.
Сьогодні в присутності сина, вирішила сказати невістці, щоб та розлучилась з цим трутнем та не псувала свого життя. З дітьми я допоможу. А от синочкові любому більше ні копійки не дам. Не так я його ростила. Не таким хотіла бачити його майбутнє. Проте сам же він його і заслужив.
