Мені досі не геть зрозуміло, де моя мама знайшла в собі стільки сили витримати та “приручити” мою наречену. То суцільний жах. Я ж то розумів, кого брав в дружину, ми з нею стільки років вже разом, а от мама гадала, що вона геть не така, якою здавалась, на перший погляд.
Скажу правду, одружувався я з Валентиною виключно через вигоду. Колись мене з нею познайомив мій хороший друг. Ми святкували його День Народження, а Валя була його подругою дитинства. Ми розговорились, потім вона запропонувала якось разом сходити в кінотеатр. Мені було нічого робити тими вихідними, тож я погодився. Наші зустрічі були регулярними, та ми вирішили офіційно назвати це відносинами. Насправді я нічого особливого в ній не бачив, та не почував. Скажу знову ж, мені нічого було роботи.
Якось Валентина запропонувала мені почати жити разом. Типу ми живемо в різних частинах міста, так дуже незручно, та і вона хотіла частіше бачитись. Я погодився. тим паче, що переїхав я до її квартири. Платити доводилось тільки за комуналку, це суттєво економило бюджет. Я робив те, що вона від мене очікувала. Так було простіше.
– Саш, сьогодні до нас в гості прийдуть мої батьки. Вони нарешті повернулись в Україну, дуже скучили, тому я приготую нам вечерю. Ти ж не проти познайомитись?
– А в мене є вибір? Ти ж уже запросила.
-Ну і чудово. Перевдягни тільки цю свою дурну футболку.
Я закотив очі, але зробив, що вона просила. За годину приїхали її батьки. Чесно, я не очікував такого повороту. Петро Олексійович був головним директором автосалону, а його мама керувала мережею магазинів брендового одягу. Тут таки я зрозумів, що влучно плив по течії.
Коли батьки дівчини збирались вже додому, батько поставив мені провокативне питання.
– ну що, коли нам чекати весілля?
Спершу я запнувся, та потім ляпнув перше, що потрапило на язик.
– Скоро. Не псуйте сюрпризу. – Батько посміхнувся, похлопав мене по плечі та пішов.
Що ж, з того часу мені дороги назад не було. Ну і що, що у Валі противний характер? Зате в мене буде забезпечене життя з нею. Батько не дозволить, щоб його донька бідувала. З цієї вечері я вирішив не відтягувати подій. Зробив пропозицію, а потім ми вже й одружились. Як подарунок на весілля, батько нареченою подарував нам автомобіль зі свого салону, та мені керуючу посаду. Я явно не прогадав з вибором родини. От тільки моїм батькам було тяжко. Вони були простими людьми. Валентина та її батьки завжди намагались показати, що вони вищі.Достойніші. А я що міг сказати? я ж власне через їх статус в їхню родину і вшелепався.
Та моя мама була дуже розумною жінкою. Батько удавав, що не помічає їх високомірності. Мабуть, то і правильно. На весіллі наречена влаштувала скандал, що весільний торт не такого бежевого відтінку, як вона зараз хотіла. Всі почали метушитись навколо неї, окрім моєї мами. Вона покликала поговорити Валю. Їх не було хвилин так з сорок. А після вони вийшли разом, Валя виглядала геть іншою, а мама самовдоволено Навіть не уявляю, що вона такого сказала дружині, що та запхнула свою пиху куди якомога далі. Після того випадку родина моєї дружини більше не поводилась, ніби вони чимось кращі від нас. навіть не уявляю, що ж такого між ними сталось. А Валя завжди у сварках почала приймати сторону моєї родини, хоч і підозрювала, що я нею не від щирого кохання.
Що ж, з того часу мені дороги назад не було. Ну і що, що у Валі противний характер? Зате в мене буде забезпечене життя з нею.
