Сашко ще довго не давав мені спокою. Лякав дитиною, говорив, що я нікому не потрібна й ще пp _ипoвзy до нього на колінах

Коли я виходила заміж за Сашка, то почувала себе найщасливішою жінкою на світі. Він був просто ідеальний. Уважний, чуйний, турботливий про такого чоловіка мріє кожна. Після весілля я переїхала жити до чоловіка й на цьому моя казка закінчилася.

Почалося з того, що Саша вмовив мене покинути роботу. «Навіщо тобі працювати, якщо я спроможний повністю забезпечувати нашу родину. Давай ти краще займешся хатніми справами й матимеш більше часу на себе». Я піддалася на цю спокусу довірити все чоловіку. Нехай він буде головний та бере на себе відповідальність. Я ж робитиму його щасливим.

Так ми й жили. Поки Сашко пропадав на роботі, я перетворила нашу квартиру на сімейне гніздечко, де завжди затишно, чисто та є що поїсти. Чесно зізнатися, більшу частину дня я проводила на кухні, щоб приготувати улюблені страви чоловіка. Дійшло до того, що я не мала права подавати йому вчорашні страви. Та й меню повинне бути різноманітне, щоб він мав з чого вибрати.

Перед сном чоловік перевіряв чи чисті та випрасувані простирадла. Потім проводив рукою по тумбочці, вона мала бути ідеально чистою. Поки він вмощувався до сну я повинна була приготувати йому речі на наступний день. Випрасувати сорочку, помити та начистити взуття, розкласти штани на вибір.

Я більше не відчувала того неземного щастя. Натомість перетворилася на Попелюшку у власному домі. Якщо з чимось не справлялася або не встигала доробити, Сашко лютував та принижував мене. Дійшло до того, що моя самооцінка впала так низько, що її складно було помітити неозброєним оком. Чим більше він говорив, що я погана дружина та мати, тим більше я сама себе в цьому переконувала.

Можливо ми б так і жили, якби я не дізналася про його зраду. Саме тоді з моїх очей впали «рожеві окуляри». Все стало ясним, як серед білого дня. Тож поки Сашко був на роботі я зібрала свої ти дитячі речі й поїхала до батьків. Того ж дня подала на розлучення. Сашко ще довго не давав мені спокою. Погрожував, лякав дитиною, говорив, що я нікому не потрібна й ще приповзу до нього на колінах. Нехай говорить, що заманеться. Віднині у мене розпочинався новий етап життя, де аб’юзерам не місце.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

семь + 7 =

Сашко ще довго не давав мені спокою. Лякав дитиною, говорив, що я нікому не потрібна й ще пp _ипoвзy до нього на колінах