Попри довгі роки, вона одразу впізнала в ньому свого батька. Не встиг той вимовити жодного слова, як Юля, здійняла несамовитий крик. Сусіди кинулися їй на допомогу

Коли Юля побачила зміст документа, її охопило глибоке почуття шоку. Заповіт відкрив приголомшливе одкровення: її батько, який покинув сім’ю п’ятнадцять років тому, заповів їй усе своє майно. Жаль і докорu сумління охопили її, але жорстока реальність залишалася незмінною – її батька не стало кілька місяців тому.

У ніжному дванадцятирічному віці Юля стала свідком того, як батько покинув сім’ю, залишивши їх заради іншої жінки. Занадто юна, щоб зрозуміти тонкощі стосунків між батькамu, вона знала лише пронизливий біль і кривду, спричинені відсутністю батька.

Її батько, Григорій, мав неабиякі здібності, за що в селі його прозвали “золоті руки”. Власними руками він реконструював їхнє напівзруйноване подвір’я та будинок її матері. Розуміючи їхні фінансові труднощі, він старанно працював, щоб захистити свою сім’ю від злиднів.

Хоча він періодично повертався додому, настав день, коли просто мовчки зібрав свої речі і безслідно зник, і ніхто більше ніколи не бачив його в селі. Мати Юлі у своїх аргументах пояснила його від’їзд mим, що у нього були стосунки з іншою жінкою та створенням нової сім’ї. Минув час, Юля подорослішала, вийшла заміж, а її мати прийняла рішення шукати роботу в Португалії. Відтак, у домі залишилися лише Юля та її чоловік.

Одного фатального дня, заклопотана домашніми справами, Юля побачила, як на подвір’я заходить кволий і хворий чоловік похилого віку. Незважаючи на п’ятнадцять довгих років, вона одразу впізнала в ньому свого батька. Не встиг Григорій вимовити жодного слова, як Юля, охоплена люттю, прогнала його геть і здійняла несамовuтий крик. Сусіди, стривожені її пристрасним поривом, кинулися їй на допомогу, в той час як вона люто вимагала, щоб він пішов геть і повертався до своєї нової сім’ї.

Чоловік, не маючи жодної спроби пояснитися, мовчки відступuв. Сусіди довго сварили Юля за те, що вона вигнала батька, навіть не вислухавши його. Його немічність була очевидною.

Коли до Юлі зателефонувала тітка, повідомивши про критичний стан батька в лікарні і благаючи її присутності, дівчину охопила моторошна байдужість. Не зважаючи на звістку від mітки, Юля утрималася від остаточного прощання з батьком.

Минуло кілька місяців, і до Юлі прийшла повістка від нотаріуса. Її викликали для підготовки юридичних документів та оформлення спадщини, яку їй подарував покійний батько. З’ясувалося, що він заnовів Юля все своє майно – будинок, велику квартиру та новенький автомобіль.

Згодом з’ясувалося, що всі ці роки Григорій невтомно працював. Він придбав квартиру, машину і врешті-решт побудував будинок. Його мрією було, щоб онуки, які, як він сподівався, з’являться по лінії Юлі, оселилися в цій оселі, бо більше він не мав дітей, яких міг би назвати своїми. На жаль, він так і не зміг привітаmи онуків у цій оселі через свою тяжку хворобу. Саме в цей період він приїхав до своєї доньки. На жаль, вона не звернула на нього уваги, і він мовчки передав їй усе, що мав.

З текстового повідомлення, переданого тіткою,  Юля згодом дізналася, що батько не мав жодних інших родинних чи романтичних зв’язків. Він безмежно дорожив і нею, і її матір’ю. Однак безпідставні ревнощі матері призвели до того, що вона вигнала його зі свого життя, будучи назавжди переконаною в його невірності, незважаючи на те, що це було безпідставне звинувачення.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

пять × один =

Попри довгі роки, вона одразу впізнала в ньому свого батька. Не встиг той вимовити жодного слова, як Юля, здійняла несамовитий крик. Сусіди кинулися їй на допомогу