Бачте, вона образилася. Краще б подякувала, я її від найбільшої помилки у житті врятувала

Мені ніколи не щастило на любовному фронті. Завжди траплялися якісь пройдисвіти. Чогось до мене липнули або одружені, або бідні. Я не розглядала, як гідних претендентів,  ні перший, ні другий варіант.

А от моя подруга Лариса, хоч і не виділялася ні вродою, ні вдачею, впіймала свою птицю-щастя. Її хлопець Роман був справжнім красенем, до того ж з приємним характером і при грошах. Ну чому у житті така несправедливість?

Чесно кажучи, я заздрила щастю подруги. Вона менше часу тепер проводила зі мною, постійно десь пропадала зі своїм коханим. Хіба варте те її кохання жіночої дружби? Я вирішила довести Ларисі, що нічого особливого у її Романа немає. Такий же козел, як і всі інші. Чим раніше вона це зрозуміє, тим краще для неї.

Тож довго не думаючи, я зателефонувала подрузі й напросилася до них в гості. Ми домовилися про зустріч у суботу. Прийшла не з пустими руками, взяла пляшку хорошого вина й сама прихорошилася. Одягла коротку сукню, зробила мейк, розпустила волосся.

Весь вечір, поки Лариса розповідала всякі нісенітниці, я клеїла її хлопця. Мені навіть не довелося докладати особливих зусиль. Коли настав час йти додому я вдала, що ледве тримаюся на ногах. Як і очікувалося, Лариса попросила Романа провести мене.

Дорогою я трималася за міцні чоловічі руки, які обіймали мене не по-дружньому. Від запрошення на каву Роман не відмовився. Поки Лариса чекала на повернення свого благонадійного, ми займалися інтимними справами. Зробивши діло, цей зрадник побіг у своє любовне гніздечко. Та не встиг він дійти додому, як Лариса уже знала про те, що сталося. Я постаралася.

Після того випадку подруга відмовилася зі мною зустрічатися. Бачте, вона образилася. Краще б подякувала, я її від найбільшої помилки у житті врятувала. Звісно, що Романові вона зради не пробачила й вигнала з дому. Я трішки собі подумала, чого це добру пропадати, й забрала його до себе.

Зараз ми зустрічаємося й живемо разом. Робити пропозицію руки та серця Рома не поспішає. Мене це насторожує, але поки не давитиму на нього. Сподіваюся, що Лариса більше не тримає на нас зла. Вона везуча ще собі знайде.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

восемь + четыре =

Бачте, вона образилася. Краще б подякувала, я її від найбільшої помилки у житті врятувала