Зі своєю давньою подругою Ритою ми не бачилися років зо 20. Вона практично не змінилася. Така ж красуня, елегантно одягнена та з витонченими манерами. Свого часу наші шляхи розійшлися. Після закінчення університету ми втратили зв’язок.
Зустрілися цілком випадково в торговому центрі. Це була неділя. У мене законний вихідний не лише від роботи, а й чоловіка та дітей. Тому я прогулювалася, не поспішаючи, й тоді побачила Риту у відділі дитячих речей.
Одразу підійшла, привіталася й не могла повірити, що переді мною була та сама подруга. Ми вирішили піти в кафе, посидіти, поговорити про життя. Чесно сказати я подумала, що жінка обирає речі для своєї онуки. Та як виявилося, вона сама нещодавно стала мамою.
-Знаю, ти думаєш, що я божевільна. Проте довгий час я не могла нікого зустріти. Зосередилася на кар’єрі. З Сашком познайомилася, коли мені виповнилося 40. Ми одружилися. Питання дітей не підіймали. Думали, що запізно. Та коли я довідалася, що вагітна, вирішила народжувати.
-І як воно тобі, бути мамою у такому віці? – відверто запитала у подруги.
-Я могла б зараз вигадувати про невимовне щастя та піднесення. Проте скажу, як є – я вичавлена, як лимон. Усі справи на мені, дитина на мені. Чоловік навіть на руки брати відмовляється. Я вже не маю сили, щоб вечерю приготувати. Дитині я рада, але народжувати у такому віці не раджу.
Наразі серед молоді поширена така тенденція. Більшість хоче насолодитися життям, подорожувати, досягти чогось на роботі. Коли постає питання сім’ї та дітей, то їм перевалює за 35. Особисто я вважаю, що родину варто створювати у молодому віці. Коли ви сповнені сил та енергії й маєте наснагу виховувати «маленького чоловічка».
