Коли я почала зустрічатись зі своїм тепер вже чоловіком, про нього ходили не найкращі чутки. Село у нас було чимале, та воно так само як і в маленькому – всі все одне про одного знають., а що не знають, то добрешуть. Сама я була дуже сором’язливою. Не мала багато друзів, та майже кожні вихідні проводила вдома, в той час, як мої однолітки бігали вечорами гуляти до місцевого клубу чи бару.
Одного вечора моя подруга Марійка таки вмовила мене піти до того клубу на танці. Заради того, щоб вона перестала мені набридати вмовляннями таки вирішила сходити. Молоді там було повно. Серед всіх компаній стояли три хлопці, які щось дуже емоційно між собою обговорювали. Один з них мені відразу впав в око. то був Марк. Як я вже потім дізналась, найпопулярніший хлопець на весь округ. За ним дівчата пачками ходили, а той не соромлячись тим користувались. Марія мене відразу попередила, що марно й думати про нього, адже він ні з ким не рахується, тим паче з наївними дівками. Ну, я так і зробила. Трішки порозважались з подругою, та вирішили вже розходитись. Коли я вийшла з клубу, побачила, що хтось за мною йде. Трішки злякалась, але в сторону мого будинку жило багато молоді. Коли я вже відійшла достатньо, щоб тінь від ліхтарів клубу не діставали до мене, мене наздогнав Марк, сказав, що хоче мене провести. Як людина він виявився дуже привітним. мене навіть здивувало. Мало який казанова буде таким простим та щирим.
Надалі Марк почав запрошувати мене на танці кожного вечора. Дзвонив, писав. Інколи просто приходив без попередження. По селу пішли чутки. Не в мою користь. Марійка перестала і мною спілкуватись, бо ж я стала нечестивою. Звісно, мене це все дуже ображало. Ночами часто плакала. Та горе мені, я зрозуміла, що закохалась в того красивого хлопця. Довго не хотіла собі в тому зізнаватись, та це ставало очевидним. Я так боялась, що Марк просто пограється мною та втече, як робив з рештою… Та ні, він через місяць сам зізнався, що я йому дуже подобаюсь.
Коли я врешті вирішила зробити черговий крок, щоб помиритись з Марійкою, розповіла, що ми тепер разом, вона тільки почала кричати на мене, обзивати. Сказала, що я не заслуговую на Марка, та вона його вже давно кохає. В кінці лиш додала, що вона зробить все, щоб тільки ми не були разом.
Власне, все стало на свої місця. Подруга кохала того, як вона казала “Казанову”, тому то й перестала зі мною спілкуватись. Фу! і така лицемірка була моєю подругою. На зло їй, ми з хлопцем перестали ходити до клубу, нам більше подобалось проводити час разом. Я вже була знайома з його батьками, а він з моїми. Через рік відносин ми вирішили одружитись. Знову все село сколихнулось новими плітками. Марійка дала про себе знати.
– Ось ти готуєшся до весілля, а він он, в центрі села до іншої залицяється. Обіймає. Вчора взагалі ввечері гуляв з іншою за ручку. А ти дурна вдома сидиш, віриш його побрехенькам!
– Знаєш, Маріє, можливо я б тобі і повірила, аби була собою колишньою, та не тепер. Занадто багато ти про себе розповіла своєю відсутністю. Які б плітки там не ходили, та я довіряю Марку. Решта на його совісті. не приходь до мене більше. Ми з тобою давно не подруги. Запрошення на весілля теж не чекай.
Звісно, її слова мене зачепили, та я довіряла. Скільки побрехеньок я вже чула за нього під час відносин, що мене вже нічим не здивуєш. Було навіть, ми були разом в кінотеатрі, а знайомі пишуть, що бачили Марка в місті з іншою. Ось, власне і вся правда…
Як колись казала мені мама, та й бабуся, що у відносинах двоє. Нікому іншому довіряти не потрібно. як би щиро тобі в очі не посміхались друзі, за душею можуть мати камінь. Зруйнувати дуже просто, а от відбудувати щось дійсно цінне ой як складно.
Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓