Одного разу я вирішила поскладати в комоді. Ненароком натрапила на платіжки за світло та газ. Передивилася їх за останні місяці й зрозуміла, що мама не оплачує рахунки

Ми з чоловіком ще до народження сина спробували відкрити власний бізнес. Грошей на стартовий капітал не було, тому довелося позичити у батьків Ігоря. Спершу справи були невтішні, відсутність замовлень, некомпетентні співробітники та скандальні клієнти. Ми вже було хотіли опустити руки й покинути нашу затію. Та коли дізналися про мою вагітність вирішили йти до кінця.

Дякувати богу, все вийшло. Так помалу налаштували товарообіг, знайшли тямущих робітників й почали отримувати перші позитивні відгуки. Бізнес окупився, ми повернули позичені кошти й вийшли на стабільний дохід.

Нашому Льоні нещодавно виповнилося три роки. Син має все, чого тільки забажає. Та й ми з чоловіком не відмовляємо собі в радощах життя. Часто подорожуємо, відвідуємо нові місця, купуємо те, що подобається, не дивлячись на ціни.

Ми можемо багато чого собі дозволити, а наші мами ні. Свекруха ось уже чотири роки, як самотня. Її чоловік пішов від неї заради молодшої жінки. Вона довго переживала цей розрив, у зв’язку з чим погіршився стан здоров’я. Ми не хотіли, щоб чужа людина доглядала її, тому забрали маму Ігоря до себе.

Біля нас вона знову розквітла. Перестала плакати та сумувати. Багато часу проводить з онуком, гуляє на свіжому повітрі. Я не дозволяю їй робити хатні справи, усім займаюся самостійно. Рада бачити, що ми допомогли цій нещасній жіночці знову повернути жагу до життя.

Моя мама також живе сама, батька не стало ще до народження Льоні. Вона у мене стійка й мужньо пережила втрату. Звісно, вона теж сумувала, але взяла себе в руки та продовжує жити. Мені дещо незручно, що піклуючись про свекруху, я не можу створити ті ж самі умови для своєї неньки. Хоч я і не раз просила її переїхати до нас, вона навідріз відмовляється.

Щоб не відчувати себе поганою донькою, я майже кожного дня навідуюся до рідної в гості. Купую їй продукти, ліки, допомагаю готувати вечерю та прибирати квартиру. Зі мною приходить Льоня, він складає бабусі компанію та розважає її, поки я займаюся хатніми справами.

Одного разу я вирішила поскладати в комоді. Ненароком натрапила на платіжки за світло та газ. Передивилася їх за останні місяці й зрозуміла, що мама не оплачує рахунки. Я вирішила поговорити з чоловіком з цього приводу. Звісно, я розуміла, що мама робила це через брак коштів, а мені не зізнавалася. Не хоче обтяжувати своїми проблемами. Тоді я поставила Ігоря перед фактом, що кожного місяця ми повинні оплачувати комунальні послуги моєї мами.

Чоловік до моєї пропозиції поставився з розумінням. Він запропонував ще й зробити влітку їй ремонт та змінити опалення, щоб вона не мерзла. У мене золотий чоловік. Того ж вечора ми навідали маму усі разом й повідомили про своє рішення. Вона розплакалася та не хотіла приймати допомогу. Думала, що для нас це клопітно. Нічого з часом змириться. Мені ж так радісно бачити неньку усміхненою.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

три + 8 =

Одного разу я вирішила поскладати в комоді. Ненароком натрапила на платіжки за світло та газ. Передивилася їх за останні місяці й зрозуміла, що мама не оплачує рахунки