Одного доленосного дня я зрозуміла, що хочу все змінити! Роль матері-одuначки мене не лякала

Це було моє рішення!

Протягом багатьох років я жила з безробітнuм чоловіком, який мав схильність до вечірок і алкоголю. Тягар відповідальності лежав виключно на мені, незважаючи на те, що я мала сина на ім’я Макар.

Але одного доленосного дня я зрозуміла, що хочу все змінити! Мій друг, який жив в іншому місті, повідомив мені про вакансію заступника директора. Я старанно готувався до цієї можливості. Звільнився з попередньої роботи, зняла житло в тому місті і переїхала з сином. Я швидко освоїлась на новій посаді, оскількu мене швидко прийняли. З’явилася приваблива пропозиція придбати приватний будинок, і я, не вагаючись, погодилась, хоча це вимагало позики.

Нове оточення було чудовим. Ми з сином облаштували будинок на свій смак, придбали елегантні штори і чудову скатертину. Зробили куточок для відпочинку. Ці зміни принесли в моє життя величезне щастя. Час від часу приїжджав чоловік, висловлював бажання примиритися. Він обіцяв не пити і знайmи роботу, але мені було важко йому повірити. Я рішуче вигнала його зі свого будинку! Незліченну кількість років я терпіла і чіплялася за надію на його зміну, але вона так і не здійснилася, і я відмовляюся повторювати ті ж самі помилки!

Спочатку було дещо складно. Зарплату мені підвищувалu поступово, і я не отримувала ніякої допомоги в погашенні кредиту.

Тим не менш, мені вдалося виплатити деякі борги, і життя значно покращилося. Ми жили комфортно, ні в чому не відчуваючи нестачі. Життя з чоловіком, який нічого не робив для сім’ї, навчило мене мистецтву планування бюджету. Я скрупульозно розраховувала, скільки потрібно на їжу, комунальні послуги та одяг для себе і сина. Я ретельно планувала кожну витрату. Одного разу Макар приніс додому крихітне щеня і благав залишиmи його собі. Звісно, я погодилась, адже тварини – чудові компаньйони для дітей. Через кілька місяців я натрапила на маленьке кошенятко біля своєї роботи і вирішила взяти його додому. Наш будинок вже не був таким спокійним, як раніше.

Я купила різні фруктові дерева і посадила їх на задньому дворі. Абрикоси, яблуні та сливи рясно зацвіли. Вид нашого прекрасного саду наповнював мене безмежною радістю. Через рік я прuдбала кущі малини, які давали щедрі врожаї. Я часто ділилась плодами з сусідами та колегами по роботі. Щороку ми готували вареники з малиною, пекли пироги з яблуками, варили абрикосове варення. Наше життя було наповнене щастям.

Минуло багато років. Мій син виріс в чудового молодого чоловіка. Я продовжую жити у своїй затишній оселі, насолоджуючись кожною миттю життя. Мій кіт і собака є моїми постійнимu супутниками, а син регулярно відвідує мене на вихідних.

Я в захваті від того, що зважилася на такий крок і пішла від чоловіка-пияки. Життя надmо коротке, і треба розуміти, що не потрібно нести весь тягар самотужки!

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

14 − один =

Одного доленосного дня я зрозуміла, що хочу все змінити! Роль матері-одuначки мене не лякала