Одного дня, я повернувсь додому, а він пустий. Немає ні меблів, ні доріжок, нічого та нікого. Посередині вітальні стояв стілець, на ньому лежав відкритий конверт формату А4. Я вже здогадався в чому причина… Почав дзвонити до дружини – відключено. До тещі – відключено. Моє серце впало до п’яток. Руки похололи.

В дитинстві бабуня мене завжди навчала, що все рано чи пізно виходить на зовні. Щоб ти не ховав, які секрети не мав, воно буде відомо всім. І у твоїх інтересах розповісти все раніше, або й зовсім їх не мати.

Бабуся була для мене взірцем. Вона мене виростила, а ще четверо моїх братів. Батьків у нас не було. Чому? Я й сам не знаю. Бабуся ніколи не пояснювала. А коли хтось з нас запитував, очі її ставали дуже сумними. Не хотіли ми того бачити, тому не питали зайве.

Ось я вже виріс, завів відносини, одружився. Дружину свою кохав понад усе на світі. Вона для мене була всім. І підтримкою, і опорою, порадницею. Звісно інколи дратувала, що тріснути було охота, але то дрібниці. Через рік після одруження, Оленка звеселила мене новиною, що вагітна. Це було найкращим подарунком на світі. Я вже мріяв яку кімнату зроблю для малюка, яку колиску йому придбаємо. Почалась нова сторінка життя, про яку я мріяв. Хотів дати дитині все, що не мав сам.

Коли дружина вже лежала на збереженні останні дні, мені надійшов дзвінок. Я не повірив своїм вухам. Наталя, з якою я колись зустрічався просто огорошила мене новиною. Вона має дитину від мене. Хлопчику вже майже чотири роки. І найбільше мене шокувало те, що по термінах все збігалося. Але ж як так?! Чому вона мені тоді не сказала про це?! Коли ми розійшлись я понад рік приходив до тями, так важко мені дався наш розрив. Мало того, намагався повернути її неодноразово.

Ми вирішили зустрітись. Наталя просила про фінансову допомогу для дитини. Насправді я й не був проти. Моя дитина все ж таки. Але для впевненості домовились провести ДНК-тест. на цьому розійшлися. Дав їй трішки кишенькових грошей. та взяв номер картки. Попросив не дзвонити, щоб я не мав зайвих проблем з дружиною. Нерви їй ні до чого. Розповім після тесту. Минув місяць, в мене народилась чудова дівчинка. Після роботи я летів до родини. Стільки радості та щастя ще не мав ніколи.

Одного дня, я повернувсь додому, а він пустий. Немає ні меблів, ні доріжок, нічого та нікого. Посередині вітальні стояв стілець, на ньому лежав відкритий конверт формату А4. Я вже здогадався в чому причина… Почав дзвонити до дружини – відключено. До тещі – відключено.

Я підійшов, взяв прочитати конверт. Результати на батьківство. Вірогідність 99.9 %. Моє серце впало до п’яток. Руки похололи. Як мені жити далі без моєї родини?! Де мені тепер шукати дружину з дитиною!? Вони все, що я маю… чому така недоречна помилка, про яку я навіть уявлення не мав, зруйнувала мені життя в долі секунди?!

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

7 − два =

Одного дня, я повернувсь додому, а він пустий. Немає ні меблів, ні доріжок, нічого та нікого. Посередині вітальні стояв стілець, на ньому лежав відкритий конверт формату А4. Я вже здогадався в чому причина… Почав дзвонити до дружини – відключено. До тещі – відключено. Моє серце впало до п’яток. Руки похололи.