Оцінки ставлять за гроші, а червоні дипломи мають тільки багачі. Моя подруга була з родини, де батьки не могли нічого покласти до кишені вчителя. Інколи навіть не могли купити донці нову курточку на зиму. Я навіть не можу передати, як гірко мені було спостерігати за тим, як дівчину, яка метикує в рази швидше та більше від самого вчителя, затикали та садили за задню парту, аби перед очима не мелькала.

Я терпіти не могла свою школу, вчителів, та, частково батьків, які змушували мене до неї ходити. Так, звісно, я розуміла, що школа, це етап, через який проходить кожен. Проте я також розуміла, що дітям, у яких батьки багатші дають трішки більше, ніж дітям із бідних родин. Вчителі, які мали б бути світлом в житті дитини, надихати діток навчатися, та йти високо по кар’єрній драбині, забивають ту нещасну дитину геть під плінтус, або й нижче. Навіть якщо та дитина геніальна. Якщо її батьки не принесли вчителю дарунок, щоб улестити його самолюбиве его, то можна і не сподіватись, що вона отримає гарні оцінки, або ж і взагалі збереже свою здорову психіку.

На мій превеликий жаль, мої батьки були тими, хто умаслював тих огидних вчителів. Вони хотіли, щоб в мене був зразковий диплом. Ось тільки мені залишалось незрозумілим, як оцінки та реальні знання пов’язані між собою? За одинадцять років школи нічого не знайшла. А от моя подруга була з родини, де батьки не могли нічого покласти до кишені вчителя. Інколи навіть не могли купити донці нову курточку на зиму. Я навіть не можу передати, як гірко мені було спостерігати за тим, як дівчину, яка метикує в рази швидше та більше від самого вчителя, затикали та садили за задню парту, аби перед очима не мелькала.

Я неодноразово говорила кожному з тих вчителів, що вони ще не раз пожалкують про їхні вчинки. Інколи в дуже зневажливій формі, проте вони тільки мило посміхались, адже ж тримали в кишені щось, що закривало їм рота. Сказала б щось подібне Оля, її в ту ж мить відрахували б. Батьки неодноразово вже писали на ім’я директора заяви, що від них вимагали гроші, дискримінували дітей і ще багато іншого. Але той мовчав. А що ж він може сказати, коли в самого рильце в пушку.

Споглядаючи таку мерзенну ситуацію, я мріяла про садочок, про школу, в яких не буде місця хабарництву. Де вчителі отримуватимуть гарну платню, щоб не спокушатись на щось подібне.

Коли я закінчувала університет, дізналась новину. Школу, де я навчалась, та всіх вчителів закрили за хабарництво. Директора спіймали на гарячому. Набирають новий персонал. Одною з вчителів правознавства стає моя подруга, яку так принижували в цій же школі. Насправді новина, ніби про якийсь підпільний кAртель, а не школу. Проте в будь-якому випадку мене вона тішила. Всі ми заслуговуємо на гарну освіту та не тільки, в не залежності від того, за спиною у нас мішок грошей, чи мішок боргів

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

5 × один =

Оцінки ставлять за гроші, а червоні дипломи мають тільки багачі. Моя подруга була з родини, де батьки не могли нічого покласти до кишені вчителя. Інколи навіть не могли купити донці нову курточку на зиму. Я навіть не можу передати, як гірко мені було спостерігати за тим, як дівчину, яка метикує в рази швидше та більше від самого вчителя, затикали та садили за задню парту, аби перед очима не мелькала.