Ну чому ж квартирант? Це, Полінко, мій майбутній чоловік. Правда з одруженням не поспішаємо, бо Олег ще з колишньою дружиною не розлучився. Так бідний й мучиться, живе поки що на дві сім’ї

Зі своєю ріднею по маминій лінії я зустрічалася не часто. Та відколи мені у спадок дісталася двокімнатна квартира та ще й біля моря – забуті родичі почали напрошуватися в гості. Особливо нахабною була моя троюрідна сестра Поліна зі своїм чоловіком. Вона ще з дитинства була хитрувата, ніколи свого не упускала. Тож і тепер не хотіла відмовлятися від безплатного відпочинку та ще й з триразовим харчуванням. Не могла ж я своїх гостей залишати голодними.

Приїжджала моя сестра Поля зазвичай у червні, тоді у неї на роботі припадала відпустка. Її чоловік підлаштовувався під загальний графік, тож і собі писав заяву на відпочинок на цей же час. Останні три роки вони були моїми постійними квартирантами. Хоча це слово їм не надто підходить. Я ще не зустрічала квартирантів, які живуть в безплатній квартирі й харчуються чужим коштом.

Не подумайте, що я жадібна, мені не шкода, проте не варто виходити за рамки дозволеного. Зазвичай сестра відверто користується моєю гостинністю,  бо залишається у мене на цілих півтора місяця. Якби хоч чимось допомагали або хоч раз продуктів купили, а так тільки й знають, що у морі купатися та вдома відлежуватися.

Цього року я заздалегідь попередила Поліну, що не зможу прийняти їх у себе, тому що сама планую відпустку. У мене з’явився хлопець Олег, він запропонував провести червень в Єгипті. Ціни тоді були привабливі, до того ж нам випала можливість оформити гарячу путівку.  Я була вдячна хлопцеві за прекрасну можливість відпочити по-справжньому.

Додому ми повернулися втомлені, але задоволені. Стільки нових вражень та емоцій. До всього ж квартира повністю в нашому розпорядженні. Ніяких надокучливих гостей та постійного куховаріння. Рано раділа.

Через два дні після нашого приїзду рано вранці у двері постукали. Олег ще спав, я накинула халат й пішла перевірити, кого це так рано принесло.

-Сестричко, скільки літ, скільки зим! Я вже й не сподівалася, що вдасться зустрітися цього літа. Ми з Андрієм до тебе в гості, на місяць!

Я спробувала видавити з себе щось схоже на посмішку.

-Яка несподіванка! Я думала ви завжди відпустку на червень берете.

-Так, добре, що ти попередила, що у червні не вийде. От ми й перенесли.

Я вже уявляла, як іду до супермаркету за продуктами, щоб стати куховаркою для рідні на місяць, як до нас вийшов Олег.

-Родичі приїхали! Вітаю! Я багато чув про вас, радий познайомитися особисто. Що ж ви на порозі стоїте, проходьте, будемо відмічати. Я саме пляшечку гіркої вчора в холодильнику залишив.

Я поглянула на Олега нетямовитим поглядом й коли побачила його підморгування, зрозуміла, що хлопець хоче допомогти мені спекатися від непроханих гостей. Сестра видко не зрозуміла, що відбувається, тому почала допитувати:

-А хто в тебе у квартирі мешкає, квартирант чи що?

-Ну чому ж квартирант? Це, Поліно, мій майбутній чоловік. Правда з одруженням не поспішаємо, бо Олег ще з колишньою дружиною не розлучився. Так бідний й мучиться, живе поки що на дві сім’ї.

-То він ще й одружений? – не вгавала сестра.

-Мало того, він встиг й батьком двох діток стати. До речі, вони також з нами житимуть цей місяць. Олег та його ще законна дружина домовилися, що на літо ми дітей до себе забиратимемо. Разом же веселіше, вони такі непосиди, постійно кричать, бігають квартирою, нишпорять у моїх речах. Та то нічого, переростуть.

-А твоя мати знає, що коїться у цій квартирі? – схоже плани Поліни щодо відпустки почали помалу рухнути, тому вона хапалася за останню соломинку.

-Звісно, знає. Так вона й порадила нам дітей до себе на літо брати. Часу вільного багато, так ми швидше спільну мову знайдемо. А ви чого застигли, ніби вкопані, дітей злякалися чи що?

-Та ти знаєш, сестро, ми просто в гості зайшли. Тебе побачили, з майбутнім зятем познайомилися пора і честь знати. Ми вже забронювали місце в готелі. Ти не хвилюйся, звідти до пляжу ближче й харчування включено.

-Так прикро це чути, але не пропадати ж грошам. Ви якщо що в гості заходьте, тільки гостинці для дітей не забудьте.

-Обов’язково!

Поля та її чоловік зникли з мого порогу за кілька секунд. Схоже їм не сподобалася перспектива жити один місяць з малими дітьми та випиваючим чоловіком, що до всього має дружину. Ми з Олегом ще довго сміялися й не могли прийти в себе. Оце так виставу розіграли, хоч бери та в актори йди. Потрібно зателефонувати матері, попередити про нашу витівку. Я переконана, що Поліна їй все одно зателефонує розповісти свою версію історії.

Якби там не було, а надокучливих гостей ми позбулися надовго. Добре, що Олег такий затійливий, я навіть не здогадувалася про його приховані таланти.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

десять + 13 =

Ну чому ж квартирант? Це, Полінко, мій майбутній чоловік. Правда з одруженням не поспішаємо, бо Олег ще з колишньою дружиною не розлучився. Так бідний й мучиться, живе поки що на дві сім’ї