Ніде правди дівати, я залишилася біля розбитого корита або, як любила казати моя бабуся, проміняла шило на мило. Андрій довго в холостяках не затримався

Коли я виходила заміж за Андрія, то була переконана, що це на все життя. Він був прекрасний вибором. Ми завжди мали про що поговорити, радилися, коли потрібно було прийняти важливе рішення. Вільний час проводили разом, бо мали спільні захоплення. Наші друзі дивувалися, як ми не набридаємо один одному. Відповідь дуже проста – доля звела разом потрібних людей.

Я не можу сказати нічого поганого про Андрія, навіть якби дуже постаралася. Уважний та чуйний, він навіть хатні справи брав на себе, щоб я могла більше відпочити. Ніколи не забувався про важливі дати, завжди вчасно виносив сміття, дарував квіти без приводу й подарунки просто заради мого гарного настрою.

Чого ще може бажати жінка? Проте я примудрилася знайти малесенький недолік, через який з часом втратила найголовніше. Андрій не влаштовував мене, як чоловік. Не хочу вдаватися в подробиці, але я не могла отримати задоволення від наших любощів. Говорити про це чоловіку соромилася, а він й не запитував. Зрештою ми взагалі забулися про такий важливий аспект подружнього життя.

Те, чого мені бракувало, я змогла отримати на стороні. Можете мене засуджувати, але у мене з’явився коханець. Довго обманювати чоловіка не змогла, тому про все чесно зізналася. Звісно, ми розлучилися. Перші тижні з коханцем здавалися раєм, але стосунки не можуть будуватися лише у спальні. Спробувавши пожити разом, я зрозуміла, що дуже сильно помилилася.

Якщо життя з Андрієм було схоже на казку, то тут я відчула себе в абсолютній реальності. Усі хатні справи лягли на мої плечі. Чоловік виявився одним із тих розумників, які звикли ділити справи на «чоловічі» та «жіночі». Про квіти та подарунки можна було лише мріяти. До всього йому постійно телефонували незнайомі жінки. Хоч він і виправдовувався, що це знайомі чи клієнтки, але я все прекрасно розуміла. Через три місяці стосунків ми розійшлися.

Ніде правди дівати, я залишилася біля розбитого корита або, як любила казати моя бабуся, проміняла шило на мило. Андрій довго в парубках не затримався. На разі у нього є дівчина та серйозні стосунки. Усе йде до весілля. Виходить, що я власними руками відігнала від себе своє щастя, а зараз отримую те, на що дійсно заслуговую. Сподіваюся, що колишній чоловік цього разу обрав гідну партію. Що чекає на мене, навіть страшно подумати.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

12 + девять =

Ніде правди дівати, я залишилася біля розбитого корита або, як любила казати моя бабуся, проміняла шило на мило. Андрій довго в холостяках не затримався