Не довго думаючи, я роздяглась, квартира ж то моя, ну, орендована мною, пішла на кухню готувати для себе вечерю. Коли з кімнати вийшов Макар зі своєю пасією, я спокійно вечеряла. Я пальцем вказала на двері, через які вже викинула всі тряпки Макара

Мої перші відносини хлопцем стали для мене дуже тяжким досвідом. навіть з огляду на те, що вони були вже в досить зрілому віці, мені все одно було це дуже важко пережити. точні дуже соромно. Познайомилась я з Макаром, коли мені було вже двадцять два роки. Він на два роки старший. Як би кому смішно не було, це були мої перші відносини. Все своє життя до відносин я навіть про них і не задумувалась. Мені було добре жити без них. Я навчалась, вивчала різні мови, подорожувала. Мені вдосталь вистачало цих вражень. Звісно, мама з батьком вже подумували, чи все зі мною добре. Все ж якось так не дуже правильно жити. Спершу вони говорили про відсутність відносин завуальованими натяками, а потім вже й прямо. Їм не подобався мій стиль життя. Як казала мама, вона хотіла бачити мене щасливою. От тільки сама ж вона не розуміла, що щасливою можна бути та не в шлюбі з оберемком дітлахів.
Через наші постійні сварки про мою самотність, я прийняла рішення переїхати від них. Кожного дня вислуховувати їхні докори було вище моїх сил. Коли я шукала квартиру, мені трапився досить симпатичний рієлтор, звали його Макар. Приємний хлопець, ввічливий. А його голубі очі та каштанове волосся мене полонили повністю. Як не крути, а це стало головною причиною, чому я обрала саме його варіант квартири. Хоча вона й не була найкращою за такі кошти.
Після переїзду я почала придумувати, яку би то придумати причину, щоб зв’язатись з тим хлопцем. Декілька днів мусолила в голові цю ідею. Аж хтось подзвонив у двері. НА мій подив, там стояв Макар. Від його погляду я розтала як цукерка на сонці. Він в руках тримав маленький тортик і пляшечку шампанського, запропонував відзначити моє новосілля. Ось так і почались наші відносини. Від батьків, ясна річ, я все приховувала. Моя гордість не пережила б такого приниження – двадцять два роки руками та ногами впиратись, та доказувати всім, о мені добре без відносин, а тепер закохатись в хлопця по самі вуха абсолютно добровільно.
Ми часто прогулювались з ним по вулицях Києва. Він показував мені свої улюблені заклади, де він любив купувати каву та десерти. Зводив мене в приватну пивоварню, яку тримав його друг. Смачнішого пива я ще ніколи в житті не куштувала! ми намагались весь час проводити разом. Мені не хотілось відчіплятись від Макара ні на хвилинку. Його обійми були такими теплими та щирими. І тут мій язик запрацював першим від мізків.
– Переїжджай до мене! Давай спробуймо жити разом. Тобі ж так далеко їздити додому, та й нам не по шістнадцять років. Хоча гадаю, що саме в цьому віці парочки дозволяють собі набагато більше, ніж ми з тобою.
Макар голосно та мелодійно засміявся. Я так любила той сміх. Він поцілував мене в щічку, сказав що варто спробувати. Я була задоволена. Мені подобались наші відносини. Вони не були обтяжливими. Не несли за собою купу сварок та непорозумінь, як то бувало у моїх друзів. Певно, це був перший дзвіночок, на що я мала звернути уваги, та благополучно проігнорувала.
Якось мої батьки вирішили зробити мені сюрприз. Вони приїхали в гості без попередження, саме в той час, коли ми були зайняті своїми справами. Ключа вони не мали, і це те, що врятувало нас від найбільшого сорому в моєму житті. Діватись було нікуди. довелось знайомити мого хлопця з батьками. Рідні були задоволені, що нарешті я не сама. Та як то буває в найкращих традиціях – почали гнити коней попереду. Мама почала кидати дурнуваті словечка, типу, а що ви далі плануєте? A коли весілля? A про онуків думаєте? Aв скільки їх буде? A імена придумали?
Я вище гарно помилялась – ось це насправді був найбільший сором мого життя. Макар сидів червоним як буряк, я десь в такому ж самому стані. Коли батькам набридло мене дратувати своїми дурними питаннями, вони нарешті поїхали. Макар мовчав. Я навіть не знала, з чого почати розмову, адже такі серйозні речі ми з ним не обговорювали ніколи. Ми разом то всього місяці чотири! Я навіть і думати ще не хотіла за одруження, а тим паче за дітей. Це така дурня! І справа була не в моєму хлопцеві, я просто цього не хотіла! мені було добре жити зараз так, як м живемо. Залишалось це донести до Макара, щоб це не виглядало як виправдання, та спроба зберегти наші відносини дурнуватими запереченнями, які могли здатись явною брехнею. Чомусь у нашому світі заведено думати, що жінки тільки й бажають того, аби пошвидше заарканити в шлюбні тенета хлопця для продовження роду. Все інше не мало для нас значення.
– Вибач… ну, за цей концерт...
Макар тільки дурнувато посміхнувся. Пішов в кімнату, нічого не кажучи. Божечки! Мої перші відносини, і все перевернулось з ніг на голову! Дуже дякую, шановні батьки!
Так, насправді я тримала на батьків образу, хоча головою розуміла, що вони були просто раді за мене, ображатись було марно. Та я не могла себе пересилити.
Наступного дня я звільнилась з роботи раніше. Їхала додому в гарному настрої, уявляла, як приготую смачнющу вечерю для двох, а ввечері глянемо нову серію нашого серіалу.
Коли я зайшла в квартиру, на порозі була зайва пара взуття. Жіночого. Зі спальні доносились дивні звуки. Так, я вже зрозуміла що до чого. Не довго думаючи, я роздяглась, квартира ж то моя, ну, орендована мною, пішла на кухню готувати для себе вечерю. Коли з кімнати вийшов Макар зі своєю пасією, я спокійно вечеряла попиваючи смачнюще червоне вино, яке було приготоване для романтичної вечері.
Я пальцем вказала на двері, через які вже викинула всі тряпки Макара, та повернулась назад до свого стейка. Ні скандалів, ні вияснення відносин я не бажала. А навіщо? Мене й так добряче принизили. Я маю тримати марку хоч якось. Хлопець спробував заговорити до мене, та різко передумав, коли йому в обличчя ляпнуло вино.
Макар ще довго ходив та оббивав пороги моєї квартири. Казав, що то була помилка, він заплутався. Та мені було все одно. Єдине тільки соромно, що батьки встигли познайомитись з тим покидьком. як тепер мені взагалі їм пояснити причину нашого розриву?? Звісно, мені було дуже боляче. Хоч відносини й не були надто довгими, та я як малолітня дівка, яка закохалась в свого крутого однокласника. Я ледь трималась, щоб не відкрити двері, та благородно прокричати “я тебе кохаю! Я все тобі пробачаю!”. Бррр! Навіть в голові воно огидно виглядало! Стільки років прожила без відносин, і так добре було. Навіщо тільки втелепалась у ці неприємності?!

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Не довго думаючи, я роздяглась, квартира ж то моя, ну, орендована мною, пішла на кухню готувати для себе вечерю. Коли з кімнати вийшов Макар зі своєю пасією, я спокійно вечеряла. Я пальцем вказала на двері, через які вже викинула всі тряпки Макара