Наталя приходила до мене миритися, коли дізналася, що я купив квартиру. Навіть її мати переступила через свою гідність й зателефонувала розповісти, що помилилася на рахунок мене. Усі ці речі солодкі, але вдруге я не поведуся

У мене сьогодні був важкий день на роботі. Виконували велике замовлення для однієї поважної особи. Я працюю на меблевій фабриці. Самостійно виготовляю меблі ручної роботи з нуля. Зазвичай клієнти демонструють ескіз роботи, яку вони б хотіли отримати, наша фірма приймає замовлення, я все виконую самостійно. Потім начальник отримує гроші, а мені дістається лише десята частина від тієї суми, яка мала б належати мені.

Загалом я не скаржуся. Зарплатня достатньо висока, на хліб та масло до нього вистачає. Правда іноді доводиться працювати понаднормово. Тоді виходжу в нічну зміну. Коли це трапляється, дружина скаженіє від злості.

Моя Наталя жінка непогана, але під впливом своєї матері змінилася до непізнаваності. Я вже й не пригадаю чому ми взагалі одружилися. Кожного дня одне й те ж: «Ти нездара, який не вартий навіть мізинця моєї дочки. Вона гідна кращого!» Слова дружини не кращі: «Я витрачаю на тебе кращі роки свого життя! Де тільки були мої очі, коли я погоджувалася вийти за тебе заміж. Говорила мені мати, що з тобою нічого не світить, а я не слухала».

Сьогодні був один із тих днів, коли обидві жінки були не в гуморі. Я повернувся додому під ранок. Наталя уже чекала на мене біля дверей. Не встиг переступити поріг, як отримав на горіхи.

-Де можна скільки вештатися? Моя мати всю ніч не спала, проплакала. За що нам таке покарання?

-Ти ж прекрасно знаєш, що я був на роботі

-Це ти так кажеш, а де ти насправді вештаєшся мені невідомо! Ти знаєш, що про тебе сусіди говорять?

-Вони про всіх говорять. Просто людям нічим зайнятися.

-Значить не хочеш слухати, а я тобі все одно розповім! Вони кажуть, що у тебе є коханка при живій дружині. І все це слухає моя мати. Я вже втомилася купувати їй ліки проти серця. Якщо вона недужатиме, то це все по твоїй вині.

-Як скажеш.

-Ти навіть посваритися нормально не можеш! Теж мені чоловік називається. От подам на розлучення, то й взагалі пропадеш без мене. А я нарешті знайду кращого.

Мені хотілося закрити цій жінці рота, розказати все, що накипіло за останні кілька років, але не хотів. Батьки виховали мене інакше. Свої проблеми я не вирішую конфліктами. Можна про все спокійно поговорити, але Наталя звикла до іншого. Сама ж вона працює продавцем у магазині. Графік роботи має стабільний – два тижні робочі, два – вихідні. Робота у Нати не пильна, сидить за столом, пропускає товар й підраховує гроші. Я не кажу, що вона не втомлюється чи це легко робити. Будь-яка робота має свої нюанси та труднощі. Я про те, що половину місяця жінка сидить без діла.

Можливо саме тому у її світлу голову лізуть всілякі дурниці. Якби ж ще мама не допомагала жити. Декілька разів я говорив дружині, що нам варто переїхати окремо. Я готовий орендувати житло, платити за комунальні послуги, навіть оплачувати проїзд Наталі на роботу, але вона вперта. Каже, що краще жити поруч мами. Вона ж про нас піклується, куховарить, підтримує чистоту. Мені здається це все дурні відмовки, бо сама Наталя лінується займатися хатніми справами. Краще ж, коли про все подбає мама.

Я втомився від такого життя і цих двох жінок. Здавши останнє замовлення місяця, хотів якомога скоріше потрапити додому, впасти на ліжко й просто поспати. Начальник викликав мене до себе, зі мною хотіли зустрітися замовники. У кабінеті я привітався із солідним чоловіком в діловому костюмі та начищених туфлях. Усім своїм виглядом він давав зрозуміти, що має гроші.

Словом, довго він не тягнув. Повідомив, що залишився дуже задоволений моєю роботою, тому хоче найняти для того, щоб зробити нові меблі у його заміський будинок. Кімнат там дай боже, мені тієї роботи на пів року вистачить. Оплачували замовлення в умовних одиницях, тому я погодився одразу.

Додому повернувся у піднесеному настрої. Хотів порадувати дружину, розповісти про нове замовлення та можливість заробити гарну копійку. Нам тих грошей вистачить, щоб купити власну однокімнатну квартиру. Моїй радості не було меж, але посмішка зійшла з обличчя, коли у квартирі я зустрів Максима. Це колишній залицяльник Наталі, вони мали одружитися, але мати була проти. Схоже таки передумала.

Наталя не виправдовувалася, сказала, що підшукує запасний варіант, бо мої нічні походеньки їй набридли. Тієї миті я зрозумів, що й мені набридло таке життя. Пішов до нашої кімнати й почав збирати речі.

-Що ти робиш? – здивовано запитала дружина.

-Звільняю місце для твого запасного варіанту.

Я більше не мав наміру слухати образи у свій бік. Теща проводжала мене аплодисментами й сказала: «Нарешті ти зробив хоч один гідний вчинок!» А це ми ще побачимо.

Після мого розлучення з Наталею минув рік. Я завершив замовлення, отримав обіцяні гроші й таки придбав собі однокімнатну квартиру. Той пан, якому я меблював будинок за містом, розповів про мене своїм друзям. На разі у мене замовлення розписані на рік уперед. Якщо так і далі піде, то згодом я зможу придбати більшу квартиру й навіть залишиться на автомобіль.

Наталя приходила до мене миритися, коли дізналася, що я купив квартиру. Навіть її мати переступила через свою гідність й зателефонувала розповісти, що помилилася на рахунок мене. Усі ці речі солодкі, але вдруге я не поведуся. Сторінка з колишньою закрита раз і на все життя. Сподіваюся, що я ще зустріну жінку, яка зуміє оцінити мене по гідності. Поки ж живу у своє задоволення й насолоджуюся життям.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Наталя приходила до мене миритися, коли дізналася, що я купив квартиру. Навіть її мати переступила через свою гідність й зателефонувала розповісти, що помилилася на рахунок мене. Усі ці речі солодкі, але вдруге я не поведуся