Віталій неохоче повертався додому уже не вперше. Рутина, в яку перетворився його шлюб, зводила чоловіка з розуму. Зараз він зайде у квартиру. На кухні на нього чекатиме накритий стіл. Дружина приготує борщ або вареники, бо ці страви були його улюблені, а Надя постійно намагалася догодити.
За вечерею вони говоритимуть про дітей. Старша донька вже одружена, живе з чоловіком в іншому місті. В гості приїжджає не часто. Молодший син навчається в столиці. Додому приїжджає лише на канікули. Після розмови про дітей, Надя запитає, як минув день або, як справи на роботі. Він відповідатиме неохоче. Потім вони розійдуться по різних кімнатах.
Віталій у вітальні дивитиметься телевізор, дружина прибере на кухні й піду до спальні читати свою книгу. Вона уже декілька днів не випускає її з рук, а чоловік навіть не звертав уваги, як вона називається. Коли Віталію набридне, він вимкне телевізор й залишиться спати на дивані. З дружиною вони вже декілька місяців живуть у рідних кімнатах. Схоже, обох це влаштовує.
Й так кожного дня. Нічого нового, нічого непередбачуваного. Чоловік відчуває, як неминуче до нього приходить старість. Правда не хоче записувати себе в пенсіонери. Він відчуває достатньо сили на нові подвиги, але немає бажання робити їх для дружини.
Нещодавно у них на роботі з’явилася нова секретарка. Поліна була молодшою від нього років на 15, але це не робило жінку менш привабливою. Віталій помітив, що обручки на пальці у неї не було, значить неодружена, а може розлучена. Поля подобалася йому, але він не наважувався проявляти свої почуття.
Натомість взявся за свій зовнішній вигляд. Змінив зачіску, купив новий, більш сучасний, одяг. Записався в спортивний зал та на плавання. Спорт пішов йому на користь, чоловік позбувся від зайвих кілограмів, які додав собі через дружинині пироги.
Схоже Поліна помітила та оцінила зміни у своєму начальнику. Вона почала проявляти Віталію знаки уваги. Врешті-решт чоловік запросив її на побачення. Вони пішли до дорогого ресторану, свою дружину Віталій сюди не водив. Їли вишукані страви, пили дороге вино й продовжили вечір у Полі вдома. Після тієї зустрічі начальник та його секретарка стали коханцями.
Віталій знову відчув у собі сили та жагу до життя. Кожний новий день відкривав для нього нові можливості. Заради Поліни він змінювався. Можливо Надя теж помічала усе це, але мовчала й удавала, що у їхній відносинах все гаразд. Віталій не зважав на дружину, тепер усі його думки були зайняті молодою коханкою.
Останнім часом він подумував про розлучення. Коли приходив додому й дивився на свою постарівшу Надію, не відчував нічого окрім звички. З Полею все було по-іншому. Віталій купив каблучку й планував пропозицію. Забронював столик в тому ресторані, куди вони вперше пішли на побачення. Одягнув костюм, замовив величезний букет троянд й чекав на ту, що знову зробила його щасливим. Поліна не прийшла. Він телефонував, але чув лише автовідповідач. Поїхав до коханки на квартиру, ніхто не відчинив. Додому повернувся розчарований та сердитий. Нагрубіянив Наді, наговорив їй багато неприємностей й зізнався про зраду.
Вранці на роботі з’ясував, що Поля звільнилася. Куди жінка подалася та де її можна знайти, ніхто не знав. Віталій розумів, що більше із нею не зустрінеться. Коли їхав додому пригадав, як поводився із дружиною. Стало соромно. Очкував, що Наді вдома не буде, але коли відчинив двері у квартиру, ніби повернувся в минуле.
Дружина накривала на стіл. Помітивши його у дверях поспішила обійняти й поцілувати. Покликала до столу. Надя удала, що в їхньому житті нічого не сталося. Вона настільки його кохала, що була готова пробачити зраду. Ось вона – жінка заради якої варто робити подвиги, жінка, яка кохає його, незважаючи ні на що. Як він міг забутися про це й повестися на якусь молоду вертихвістку?. Більше свою Надю він не образить.
