Сава був найкрасивішим хлопцем нашої школи. Усі дівчата бігали за ним та хотіли сподобатися, а він на них зневажав. А от мене помітив. Це сталося на дискотеці, мене тоді вперше відпустили з дому разом з подругою. Ми танцювали лише удвох, багато сміялися, а потім Сава провів мене додому й поцілував. Це була найкраща ніч у моєму житті. Ми почали зустрічатися.
У випускному класі я наважилася на близькість зі своїм хлопцем. На той час він уже навчався в університеті й бачилися ми лише на вихідних. Наше спілкування змінилося, Сава все менше часу мені приділяв, тому я злякалася, що хлопець мене покине. Щоб цього не сталося, віддалася йому. Дійсно, після цього хлопець знову став турботливим та ніжним, але ненадовго.
Два тижні. У мене була затримка на два тижні. Я не мала дівчинка, щоб не розуміти, що могло бути цьому причиною. Розповіла про все своїй найкращій подрузі й вона купила мені тест на вагітність. Ми разом його робили у її ванній кімнаті, поки батьки були на роботі. Тест виявився позитивним. «Що ж я накоїла?» Подруга мене заспокоювала, обіймала та повторювала, що все буде добре. От тільки мені в це не вірилося.
На вихідних приїхав Сава і я про все йому розповіла. Очікувала, що він мене підтримає й заспокоїть. Натомість хлопець заявив, що не може знати напевне, що дитина його. Хто його знає з ким ще я сплю, поки його немає. Ось такої думки він був про мене. Сама винна, не потрібно було йому віддаватися.
Час ішов, мені здавалося, що всі довкола помічають мій округлий живіт. Хоча насправді термін був досить малим, щоб можна було щось побачити. Батьки помітили, що я погано їм, а вранці нездужаю. Якось ввечері, коли ми сиділи за столом, мама сказала, що відведе мене до лікаря, бо їй не подобається мій стан здоров’я. Тоді я і зізналася.
Вона дуже розлютилася. Обзивала мене хвойдою та безсоромницею. Казала, що вижене з дому й шкодує, що взагалі мене на світ народила. А коли потягнулася до мене, щоб вдарити, втрутився батько. Він відвів мене до кімнати, присів поруч та обійняв. Я розплакалася, а папа гладив мене по голові й повторював, що все буде добре. Він, єдина рідна людина, яка мене підтримала.
Не знаю, яким чином йому вдалося переконати матір, але вона заспокоїлася й поговорила зі мною спокійно. Батьки не відвернулися від мене у важку хвилину, а зараз буквально не випускають з рук свою онучку. Тато ж пропав безвісти, але мені до цього байдуже. Дідусь замінить донечці усіх татусів на світі.
