На рахунок житла я сказала не хвилюватися він може переїхати одразу до мене. Мабуть, моя наполегливість налякала Павла, бо два дні я не могла з ним зв’язатися

Коли я навчалася в інституті подружилася з дуже хорошою дівчиною. Женя була старшою від мене й відвідувала випускний курс. Ми жили з нею в одній кімнаті в гуртожитку. Подруга розповідала про викладачів, ділилася своїми конспектами та секретиками. Ми часто їздили в гості одна до одної.

Востаннє, коли я їздила до Жені додому, ми пішли на дискотеку. Там я познайомилася з Павлом. Хлопець одразу мені сподобався, сказати чесно, я навіть закохалася. Усі вихідні ми провели разом. Розлучатися було дуже важко.

Спілкуватися ми не припиняли. Довгий час листувалися й наші стосунки не переростали у щось більше, ніж дружба. Мені подобалося слухати голос Павла, дізнаватися, як минув його день й ділитися своїми історіями із життя.

Через рік такого спілкування хлопець запропонував зустрічатися. Він приїжджав до мене на вихідних. МИ гарно проводили час в компанії один одного. Коли доводилося прощатися, мені було неабияк складно. На той момент я була на 100% переконана, що це моя людина.

Стосунки на відстані ще те випробовування. Мені було важко спокійно займатися своїми справами, розуміючи, що біля Павла може крутитися сотня дівчат. А що як якась дівиця його відіб’є у мене. Ці думки не давали мені спокою. Я все більше задумувалася над тим, щоб вивести наші стосунки на новий рівень.

Тому коли Павло відсвяткував свій випускний і був вільний обирати місто в якому планує будувати своє життя, я запросила хлопця до себе. Ми зможемо завжди бути разом й більше не доведеться чекати на вихідні, щоб зустрітися. На той час я закінчувала четвертий курс й була готова перевестися на заочну форму навчання, тільки б він погодився.

Павло сказав, що це серйозний крок, йому потрібно все обдумати, знайти житло, влаштуватися на роботу. На рахунок житла я сказала не хвилюватися він може переїхати одразу до мене. Мабуть, моя наполегливість налякала Павла, бо два дні я не могла з ним зв’язатися.

Того дня, коли я знову не додзвонилася до коханого, додому поверталася в жахливому настрої. Хотілося все трощити на своєму шляху. Я зайшла до під’їзду й почала підійматися до своєї квартири. Біля дверей хтось стояв. Коли підійшла ближче зрозуміла, що це Павло. Він чекав на мене з квітами та речами. Я була на сьомому небі від щастя.

З того часу ми не розлучалися. Я рада, що першою зробила крок до нашого щастя й тепер маю прекрасного чоловіка.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

8 + семнадцать =

На рахунок житла я сказала не хвилюватися він може переїхати одразу до мене. Мабуть, моя наполегливість налякала Павла, бо два дні я не могла з ним зв’язатися