Моєму спокою прийшов кінець у той день, коли я повернувся додому й зустрів у своєму домі чужого чоловіка. Він спокійно сидів у вітальні, попиваючи каву, й розважаючи Аріну

Коли я почав зустрічатися з Настею, то знав про те, що вона розлучена. У дівчини від попереднього шлюбу залишилася донечка. З Арінкою я познайомився одразу. Дівчинка дуже вихована та мила. Вона мені одразу сподобалася.  Я приділяв дитині багато уваги, постійно приносив якісь подарунки й коли Насті було кудись потрібно, вона спокійно залишала доньку зі мною.

Мабуть, саме через дитину я знайшов підхід до Насті. Схоже після невдалого шлюбу, дівчина важко відкривалася людям й не хотіла когось впускати у своє серце. Мені вдалося переконати її в тому, що не всі чоловіки погані.

Через пів року після наших стосунків ми одружилися. Спільний побут лише зблизив нас із дружиною. Арінка почала називати мене татом. Я відчував себе щасливим батьком та коханим чоловіком.

За весь цей час ми з Настею жодного разу не говорили про її попередні стосунки. Я розумів, що дружині буде неприємна така розмова, тому й не ліз із розпитами. Аріна про рідного батька теж не згадувала. Зробивши висновок, що нашій ідилії нічого не загрожує, продовжив радувати своїх дівчат.

Моєму спокою прийшов кінець у той день, коли я повернувся додому й зустрів у своєму домі чужого чоловіка. Він спокійно сидів у вітальні, попиваючи каву, й розважаючи Аріну. Дружина на кухні готувала вечерю.

-І як це розуміти? – запитав я пошепки у Насті.

-Вибач, що так сталося. Він хвилин 10 як прийшов. Це Антон, мій колишній чоловік та тато Аріни. Щойно повернувся у місто. Він має право на зустрічі з донькою. Не могла ж я його вигнати на очах у дитини?

Знайомитися з цим негідником у мене бажання не було. Весь вечір я просидів у нашій спальні, займаючись незрозуміло чим. Коли почув, що вхідні двері гримнули, вийшов до вітальні.

Аріна продовжувала гратися, а Настя накривала на стіл. Добре, хоч не доведеться сидіти за одним столом з тим чоловіком. Перед сном я вирішив поговорити з дружиною. Звісно, Настя мала рацію. Заборонити своєму колишньому зустрічатися з власною дитиною вона не могла. Але і йому не місце у цьому домі.

Я попросив у дружини розв’язати це питання. Якщо Аріна не проти, нехай спілкується з батьком. Єдина умова – ці зустрічі не повинні відбуватися у нашій квартирі. Це місце нашої сім’ї й чужим людям тут не раді.

Наступного вечора все повторилося. Повернувшись з роботи я знову побачив колишнього Насті. Він теж мене помітив, але навіть не захотів познайомитися. Настя заспокоювала мене, що більше такого не повториться. Просто Антону потрібен час, щоб винайняти квартиру. Тоді він забиратиме дочку до себе.

Я дуже сподіваюся, що дружина має рацію. Інакше доведеться особисто переговорити з цим Антоном.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

4 × два =

Моєму спокою прийшов кінець у той день, коли я повернувся додому й зустрів у своєму домі чужого чоловіка. Він спокійно сидів у вітальні, попиваючи каву, й розважаючи Аріну