Ми з дідом, як би сильно не сварилися, а спати лягали в одному ліжку. Тоді всі образи швидко забувалися й на ранок ми знову щасливе подружжя. За дитину не хвилюйся. Поплаче в ліжечку, а там і заспокоїться. А от чоловік ласки твоєї потребує

У мене з мамою були складні стосунки. Ще з моєї юності ми не могли знайти спільної мови. Матір мене просто не розуміла, а я не хотіла коритися її дурнуватим правилам поведінки, тож частенько влаштовувала бунти. Коли справи йшли зовсім погано, збирала речі та переїжджала на кілька тижнів до бабусі.

Бабця Ганна була зовсім не схожою з моєю мамою. Вона мала простий та веселий характер, вміла підтримати та дати слушну пораду. При чому вона робила це таким чином, щоб не нав’язувати своєї думки. Я любила стареньку усім серцем.

Наші довірливі стосунки з часом лише стали міцнішими. Коли я вийшла заміж, бабуся стала моєю головною порадницею. Вони з дідусем 48 років прожили у шлюбі й зуміли зберегти теплі почуття навіть в такому поважному віці. Я хотіла того ж і для своєї сім’ї.

Загалом з Юрою ми жили добре. Розуміли один одного, підтримували, радилися. Старалися зберігати іскорку в стосунках й теплі почуття. Все змінилося після моєї вагітності. Перш за все виношувала дитину я важко. Ці гормональні сплески доводили мене до істерик. Зазвичай під гарячу руку потрапляв Юра. Я стала роздратована, мене все нервувало.

Чоловік у мене терплячий, але й він не міг витримати того «концерту», який я влаштовувала. Ми почали сваритися. Мені хотілося уваги, а Юра майже весь час проводив на роботі. Він теж сердився на мене через те, що я його не розумію. Адже він втомлювався й старався для сім’ї. Хотілося б якоїсь вдячності, а не постійні докори.

Після народження сина легше не стало. Дитина була неспокійна, постійно плакала. Я брала немовля в наше ліжко, чоловік не висипався. З часом перейшов спати на диван й ми практично не спілкувалися. Близькості між нами не було. Я навіть почала підозрювати, що він завів коханку.

Поїхала в гості до бабусі, запитати поради. Старенька радісно мене зустріла й ще з порогу запитала:

-Довела чоловіка?

-Бабусю, я не знаю, що мені робити. Мій шлюб руйнується, як солом’яний будиночок під час вітру. Можливо Юра мені зраджує?

-А як ви спите?

-Окремо.

-От тобі й на. Ми з дідом, як би сильно не сварилися, а спати лягали в одному ліжку. Тоді всі образи швидко забувалися й на ранок ми знову щасливе подружжя. За дитину не хвилюйся. Поплаче в ліжечку, а там і заспокоїться. А от чоловік ласки твоєї потребує.

Я послухалася поради бабці. Повернулася додому й повернула Юрка у нашу спальню. Примирення вдалося, ми знову налагодили стосунки. Та й синок став набагато спокійніший.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Ми з дідом, як би сильно не сварилися, а спати лягали в одному ліжку. Тоді всі образи швидко забувалися й на ранок ми знову щасливе подружжя. За дитину не хвилюйся. Поплаче в ліжечку, а там і заспокоїться. А от чоловік ласки твоєї потребує