Коли я одружився з Міланою мої батьки вирішили, що молоді люди мають жити окремо. Вони подарували нам власну однокімнатну квартиру. Так склалися обставини, що нам з дружиною довелося переїхати в інше місто. Квартиру ми не продавали, вона пустувала два роки.
Я не хотів здавати її в оренду, бо не думав, що будуть охочі жити в маленькому помешканні без ремонту та новомодної техніки. Та все ж кохана переконала мене, що за невелику суму оренди квартиранти знайдуться.
Я подав оголошення й уже через два дні отримав перший дзвінок. Це був студент Сашко. Його влаштовувала сума оплати й вигідне розташування. До університету як палицею кинути. Ми домовилися про день сплати й закінчили розмову. Перший місяць все було добре. Сашко вчасно заплатив за квартиру й скарг на нього не було.
Та наступного місяця до мене зателефонувала сусідка й розповіла, що мій квартирант влаштовує вечірки. Кожного вечора приймає в себе підозрілі компанії й гучно слухає музику. Я зв’язався з Сашком й запитав, що в нього там відбувається. Студент не став зі мною розмовляти. Заблокував мій номер й з’їхав з квартири не заплативши.
Після такого негативного досвіду, мені не дуже хотілося знову подавати оголошення, але Мілана наполягла. Цього разу зателефонувала сімейна пара. Вони шукали недорогу квартиру для тимчасового проживання, поки робили ремонт у своїй. Цього разу ми склали офіційний договір і я передав молодятам ключі.
Жили у квартирі вони недовго, три місяці. Вчасно платили за оренду, ніяких скарг на них не було. Шкода, що настав час з’їжджати. Я поїхав у місто, щоб забрати ключі й прийняти квартиру. Коли увійшов всередину не повірив власним очам. Нова підлога, новомодні шпалери, оновлена кухня та ванна.
Квартиранти почали просити вибачення за те, що зробили ремонт без дозволу. Я очікував, що тепер пара вимагатиме оплату своєї роботи та натомість вони заплатили мені за останній місяць. Я щиро дякував їм за пророблену роботу й хотів віддати гроші, але вони відмовилися.
Я не знав, що у наш час ще є люди, які здатні робити добрі справи безкорисно.
