Я не з чуток знаю, що таке важке життя. Мої батьки розлучилися, коли мені було 12. Я не дуже сильно хвилювалася з цього приводу, оскільки давно вже хотіла, щоб хтось із них пішов з дому. Мені набридли постійні сварки та суперечки в домі.
Після того, як папа нас покинув. Грошей, яких мама заробляла на своїй роботі ні на що не вистачало. Я пішла підробляти. Бралася за будь-яку роботу, частину грошей відкладала, щоб свого часу втекти з цього клятого міста й почати життя спочатку.
Часто я задивлялася на красивих дівчат на вулиці чи в кафе. Гарний одяг, модна сумочка, високі підбори. Їхнє волосся виблискувало на сонці, нігті були доглянуті, а парфуми змушували повертатися їм вслід. Такі дівчата ніколи не дивилися на ціни в кафе чи в ресторані, не турбувалися про те, де знайти гроші на булку хліба й точно не жили в тісній однокімнатній квартирі з мамою-алкоголічкою.
Я дивилася на низ із заздрістю й мріяла, що одного разу теж опинюся на їхньому місці. З моїми оцінками пробувати вступати до якогось хорошого університету – марна справа. Тому я пішла навчатися у ліцей на оператора комп’ютерного набору. Пари фактично не відвідувала, бо постійно працювала. Потрібно було платити за навчання та оренду квартири. А ще ж продукти, комунальні послуги й проїзд.
Після випускного вдалося влаштуватися на фірму до досить відомого бізнесмена. Можна сказати мені пощастило. Довгий час я спостерігала за своїм начальником. Красивий, статний, солідний й до того ж багатий. Це саме те, що мені потрібно. Включивши увесь свій шарм, почала проявляти до начальника неоднозначні знаки уваги. Звісно, він мене помітив.
Дівчиною я була красивою. Тим більше, що останнім часом заробляла непогану копійку, тож могла собі дозволити походи в салони краси й більш-менш гарний одяг. Олег Вікторович теж мною зацікавився й через деякий час мені вдалося його звабити.
На щастя, чоловік був неодружений, тож уже через пів року я у весільному вбранні крокувала до своєї мрії в особі чоловіка, що чекав на мене біля вівтаря. Медовий місяць ми провели на Мальдівах. Після повернення на мене чекав подарунок у вигляді власного автомобіля. Я таки зірвала джекпот.
Працювати більше не було сенсу, тож я пішла із роботи. Натомість взялася керувати домашніми справами. У моєму розпорядженні був дворецький, прибиральниця, кухар, особистий водій. Я старанно виконувала роль хорошої дружини й робила усе можливе й неможливе, щоб Олег був безтями закоханий.
Розкішне й безтурботне життя мене розслабило. Я дозволила собі слабкість у вигляді кондитерських виборів нашого шефа. Від цього фігура сильно змінилася й Олег перестав дивитися на мене з захопленням. Кожного дня обіцяла собі записатися до спортивного залу, але натомість ще більше розкабаніла.
Наслідки не змусили себе довго чекати. Мій чоловік завів коханку. Мені навіть не довелося нишпорити у його телефоні чи речах, щоб про це довідатися. Якось Олег відправив увесь персонал додому, а мені оплатив сеанс у спа. Дорогою я зрозуміла, що забулася абонемент вдома, тому довелося повернутися. У домі були гості. Чуже жіноче пальто висіло на стільці, туфлі розкидані по прихожій й жахливий шлейф від дешевих парфумів витав у кімнаті.
Я гукнула чоловікові зі входу:
-Коханий, я повернулася раніше. Вирішила, що краще проведу час з тобою наодинці. Приготуй, будь ласка, бокали, я спущуся в погріб по вино.
Коли я повернулася, чужих речей не було, а Олег чекав на мене у вітальні, розігріваючи камін. От і прекрасно. Це значить, що та дівиця для нього нічого не значить, оскільки він так швидко її спекався.
Ми провели прекрасний вечір наодинці. Тієї ночі я нагадала своєму чоловікові, хто його дружина і з ким він повинен ділити постіль. Наступного ранку, поки Олег ще спав, я вийшла на пробіжку й того ж дня відправилася у спортивну залу. Більше ніяких солодощів та ліні. Я не втрачу своє прекрасне життя до якого так довго йшла.
Можливо деякі жінки мене не зрозуміють, тому що зрада – це сильний удар по стосунках. Та для мене це не важливо. Врешті-решт Олег залишився моїм.
