Коли я почула, як звуть цю малу нахабу не могла повірити, що це та сама Марина з якою дружить моя дочка. Проте це пояснює той факт, що Поля не хоче запрошувати подругу в гості й знайомити зі мною

Через роботу чоловіка нам довелося переїхати жити в інше місто. Для мене це не складало особливої проблеми, адже я домогосподарка. Після декрету на роботу так і не повернулася. Більше хвилювалася за доньку Поліну. У дівчинки саме розпочався підлітковий вік. У такий період з дітьми відбуваються різні метаморфози.

Про те, що дочці важко знаходити спільну мову з іншими я дізналася ще коли вона відвідувала дитячий садок. У школі Поля також особливо ні з ким не спілкувалася. Чоловік вважав, що це норма й не вбачав в цьому нічого страшного. Пояснював, що сам у її віці не хотів ні з ким дружити.

У новій школі доньку радо прийняли. Вона поверталася додому в гарному настрої. Постійно ділилася своїми успіхами й навіть зізналася, що знайшла собі подругу Марину. Мені стало спокійніше, добре, що дочка знайшла собі однодумців. Я хотіла познайомитися з новою подругою Полі, проте вона постійно знаходила причини, щоб не запрошувати однокласницю в гості.

Через місяць після нашого переїзду я поїхала в школу дочки, щоб поспілкуватися із класною керівничкою Софією Василівною. Ми домовилися про зустріч після уроків. Старшокласники саме розходилися по домівках, коли я помітила дочку в компанії дівчат.

Підійшла ближче, щоб привітатися та познайомитися, а натомість почула не надто приємну розмову.

-Полю, сьогодні знову не мала часу, щоб волосся в порядок привести? Ти бачила, яке воно посічене й ламке, бридко дивитися.

-Волосся, як волосся, чого ви чіпляєтеся?

-А й справді, волосся не твоя найбільша проблема. З такими жирними ногами я б краще переймалася зайвою вагою.

На мою дитину постійно напосідала одна і та ж дівчина, решта дівчат стояли для компанії. Вони не ображали Полю, але мовчки споглядали, як їх однокласницю цькують. Мені несила було більше терпіти ці знущання, тож я заступилася за дочку.

-А хто це в нас такий гострий на язик? Ходімо з класним керівником поговоримо.

Софія Василівна спокійно вислухала мої дорікання на свою ученицю. Я очікувала, що вчителька викличить батьків цієї дівчинки до школи й ми всі разом поспілкуємося, але вона просто записала зауваження у щоденник й сказала: «Марино, можеш іти».

Коли я почула, як звуть цю малу нахабу не могла повірити, що це та сама Марина з якою дружить моя дочка. Проте це пояснює той факт, що Поля не хоче запрошувати подругу в гості й знайомити зі мною. Вдома на нас чекатиме серйозна розмова. Потрібно пояснити дитині, що таке справжня дружба й чому не варто більше спілкуватися з цією Мариною.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

три + двадцать =

Коли я почула, як звуть цю малу нахабу не могла повірити, що це та сама Марина з якою дружить моя дочка. Проте це пояснює той факт, що Поля не хоче запрошувати подругу в гості й знайомити зі мною