Моя давня подруга Катя завжди була зациклена на своїй зовнішності. Пам’ятаю у 10 класі вона три дні голодувала, бо набрала один кілограм. Для дівчини це була справжня трагедія. Вона була такою худою, що батьки навіть водили доньку до лікаря аби виключити анорексію.
Усі гадали, що з віком її зацикленість на фігурі мине. Вона вступить до університету, закохається й перемикне свою увагу. Так і сталося, вона вступила на навчання, зустріла прекрасного хлопця, але її страх потовстішати нікуди не зник.
Хлопець Каті Богдан із розумінням ставився до переживань кохано. Йому здавалося, що всі красиві дівчата через це хвилюються. Про те, що страшенно помилився хлопець дізнався згодом.
Після одруження Катя відмовлялася народжувати дитину. Адже вагітність зробить із нею товстуху, а вона не готова йти на такі жертви заради немовляти. Лише коли Богдан сказав, що подасть на розлучення, вона погодилася.
Після народження донечки Аміни, материнські почуття Каті не прокинулися. Вона відмовилася годувати дитину, бо одразу взялася за своє схуднення. Цілими днями молода матуся пропадала у спортивному залі з якого буквально не вилазила. Богданові довелося самостійно займатися вихованням доньки.
Таке життя чоловіку не подобалося та він намагався зробити все, щоб зберегти сім’ю. Доньці потрібна мама, хай і така, як Катя. Коли дитині виповнилося чотири, мама змушувала її багато ходити. Коли Аміна пішла до четвертого класу, Каті здалося, що дівчинка надто товста. Вона не давала дитині їсти й обзивала «жиропою».
Одного разу Богдан почув це й тоді вперше за всі ці роки здався й розповів дружині усе, що накипіло. Вони розлучилися, донька залишилася біля батька. Зараз Аміна випускниця. Дівчина перетворилася на справжню красуню. Коли Катя побачила на кого перетворилася її дитина, хотіла помиритися, але Аміна відмовила. Вона до цього часу не могла забутися, як рідна мати, над нею знущалася.
