Хто мені може допомогти порадою? Маю двох діток, і вони все ніяк не можуть поладити між собою. інколи я вже просто рву волосся на голові від безвихідності. Дві доньки мало не кожен день б’ют _ься, кусають одне одну, ломають іграшки, забирають солодощі іншої. Все б нічого, така поведінка є прийнятною для дітей, як кажуть психологи, до яких ми вже також зверталися, от тільки старша донька почала залякувати меншу. Старшій вже сім років, а меншій всього три. Аріна, та що менша, почала кожної ночі прибігати в сльозах зі спальні, та кричати, що боїться. Чому пояснити нормально не могла, бо говорить поганенько. старша ж просто знизувала плечима, нічого не знає, нічого не бачила. Можливо щось наснилось, чи привиділось?
Вирішили ми з чоловіком поставити камеру в дитячій, проблема нікуди не зникала, тільки більше поглиблювалась, ми мали щось зробити. І ось, в першу ж ніч виявилось, що старша донька Соня розповідає малій казочки перед сном. от тільки вони були схожі на переказ з фільму жахів. В мене мало волосся дибки не стало! Коли Соня закінчила свою так звану казочку, Аріна вибігла з кімнати в сльози із криками, що їй страшно.
Ми покарали Соню за її поведінку. Як так можна взагалі?! розумію, дитячі ревнощі, але це вже явний перебір. В знак протесту Соня почала ломати домашні речі. різати ножицями штори, шкрябати меблі, ніби випадково бити посуд, який тримала в руках. Аріну довелось переселити в нашу кімнату, бо ті казочки добром для малечі не закінчаться. На наші дії Соня почала тільки більш демонстративно бастувати. Чоловік вже просто не може витримати її поведінку, почав зриватись, мені вже теж важко контролювати свої емоції, особливо коли Соня починає кусати за руки, коли ми їй читаємо нотації.
можливо хто стикався з подібним? Бо наші місцеві спеціалісти в більшості говорять ті самі поради, або ставлять діагнози типу розумової відсталості Соні. Та я всією душею вірю, що це просто дитячий протест чи ревнощі, які можна подолати якимось чином
Хто мені може допомогти порадою? Маю двох діток, і вони все ніяк не можуть поладити між собою. інколи я вже просто p _вy волосся на голові від безвихідності.
