Хочеш вір, а хочеш – ні, відбивати у тебе чоловіка я точно наміру не маю – пожартував я, щоб підняти настрій нареченій

З Тетяною я познайомився на роботі. Вона прийшла до нас після університету. Така молода та юна, ще не звикла до життєвих труднощів та квартальних звітів. Звісно, у неї не виходило все одразу. Проте дівчина була дуже наполеглива й сумлінна. Ніщо не покидала на пів дороги. Інколи мені було шкода дивитися за її муками, тому я почав допомагати, підказувати, наставляти. На знак вдячності, Таня почала частувати мене смачненьким.

Я й не помітив, як наші розмови з робочих перейшли на особисті. Та й зустрічалися ми тепер частіше. Інколи домовлялися про зустріч на вихідних. Ходили в кіно, кафе або просто проводили час разом в когось вдома. Ніяких романтичних стосунків між нами не було. Тільки дружба. Мені подобалося дружити з Танею. Я знав, що можу повністю їй довіритися, розповісти про свої переживання й не хвилюватися, що це може десь виплисти.

Схоже Таня дотримувалася тієї самої думки. На роботі нам приплітали роман. Спільні знайомі не могли повірити, що між нами не було стосунків. А ми лише сміялися з усіх припущень й продовжували дружити.

Згодом у моєму житті з’явилася Оля. Дівчина мені дуже подобалася, але була така неприступна. Я вже хотів покинути свої спроби їй сподобатися, але Таня не дозволила. З її жіночою допомогою я зумів завоювати серце Олі й навіть одружитися. Таня стала хрещеною для нашого сина.

У житті подруги теж настали певні зміни. Вона почала зустрічатися з хлопцем із сусіднього відділу. Я знав Руслана особисто, він був хорошою людиною, тож хвилюватися не було причин. Через кілька місяців ми гуляли на їхньому весіллі. Тоді я і помітив, що більшість запрошених були чоловічої статті. А подружкою нареченої стала Таніна колега по роботі. Я знав, що дівчата мало спілкуються. Виходить, що моя подруга надає перевагу чоловікам у дружбі.

Мені стало цікаво, чому Таня не довіряє жінкам чи може просто не може знайти з ними спільної мови. У це мало віриться, це ж жінки, їм завжди є про що поговорити. Весілля підходило до завершення. Молодята прощалися з гостями та проводжали їй до виходу. Залишилися лише ми з дружиною та батьки подружжя. Усі були заклопотані прибиранням зі столів та пакуванням подарунків до автомобілів. Тоді в мене випала нагода поговорити з нареченою наодинці.

Я подякував за таке чудесне свято. Ще раз привітав подругу з одруженням, а потім запитав про те, що так цікавило. Таня посміхнулася й зізналася, що я вправний спостерігач. Вона дійсно не має друзів серед жінок, тому що не вірить у їхню щирість.

Виявляється, коли Таня ходила до школи, то мала подругу Галину. Вони були не розлий вода. Ділилися одна з одною таємницями та своїми мріями. Галя знала, що Таня закохана у старшокласника Сашка. Вони навіть декілька разів цілувалися, проте зустрічатися він не пропонував. Не минуло й місяця, як Галя ходила під ручку з тим самим Сашком, демонструючи усім їхні стосунки. Серце Тані було розбите. Не так через хлопця, як через зраду подруги. Тоді вона й вирішила для себе, що жіночої дружби не існує.

-З чоловіками простіше в усьому. Я можу розповісти тобі про все, що мене турбує чи радує й бути спокійною, що це залишиться між нами.

-Хочеш вір, а хочеш – ні, відбивати у тебе чоловіка я точно наміру не маю – пожартував я, щоб підняти настрій нареченій.

Ми ще довго сміялися з того жарту. Я радий, що у моєму житті є Таня. Наша дружба перевірена часом та одним випробуванням. Ми все пройшли разом. Добре, що наші другі половинки спокійно ставляться до цього й не ревнують.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Хочеш вір, а хочеш – ні, відбивати у тебе чоловіка я точно наміру не маю – пожартував я, щоб підняти настрій нареченій