Дійшло до того, що Діма відмовлявся давати дружині гроші на її потреби. На дитину виділяв якісь копійки й на цьому все. Куди він дівав зароблене, Дарина не знала. Та дівчина точно знала, що свого часу зробила найгірший вибір у своєму житті

Дарина з дитинства звикла сама про себе піклуватися. Життя дівчинки не можна назвати легким. Коли їй виповнилося чотири роки батько пішов із сім’ї. Мама пояснила, що він знайшов собі якусь молоду вертихвістку й вирішив, що закохався по-справжньому. До дружини та малої дитини йому діла не було. Після розлучення мама Даші вимушено працювала на двох роботах, щоб прогодувати себе й дитину.

Тож дівчинці довелося рано подорослішати. Поки її однолітки гралися в дитячі ігри та не задумувалися про майбутнє, Дарина прибирала квартиру, готувала їжу, ходила до крамниці за покупками.

В школі вона була сумлінною ученицею та гарно навчалася. Мама не раз говорила, що майбутнє залежить від освіти. От вона рано вискочила заміж, народила Дарину й зараз шкодує про те, що свого часу не обрала освіту замість кохання. Можливо хоч жили б краще.

Саме тому весь свій вільний час маленька Даша присвячувала навчанню. Здібності до знань у дівчини були. У 9 класі вона почала підробляти репетиторством. Допомагала однокласникам підтягнути деякі предмети або займалася з маленькими дітьми, які готувалися йти до школи. Так й визначилася з майбутньою професією – вступила до педагогічного університету.

Навчалася Даша на державній формі. Завдяки своєму сумлінню та праці зуміла витягнути на підвищену стипендію. До того ж ще на першому курсі знайшла собі підробіток в бібліотеці. Навіть після роботи не мала часу на відпочинок. Вночі займалася написанням курсових та рефератів на замовлення. Усі зароблені гроші дівчина відкладала. Сподівалася, що свого часу назбирає необхідну суму й придбає собі власне житло.

Після закінчення навчання Дарину взяли працювати до школи в місті, де вона виросла. Мати на той час переїхала жити в село. Там в неї була хатина від бабусі. Неньці подобалося жити на свіжому подвір’ї, тримати невеличке господарство та вирощувати власну городину.

Хоч Даша й жила у квартирі сама й могла нею розпоряджатися на власний розсуд та мати ясно дала зрозуміти, що майно доньці не дістанеться. Вона пустила квартиру в продаж. Хоче на зароблені кошти зробити ремонт в сільській хаті й добудувати ванну кімнату.

Даша вчинок матері не оскаржувала. Як слухняна дитина, вона підкорялася тому, що їй казали робити. Жила поки дозволяли, а там побачить, як бути далі. Одного разу дівчина познайомилася з Дмитром. Він працював таксистом й часто підвозив Дашу на роботу. Вони подружилися, згодом пішли на перше побачення. Самі не зчулися, як почали жити разом.

Хоч у Дмитра не було ані копійки за душею, дівчину це не хвилювало. Жили вони на квартирі її матері. Комунальні послуги оплачувала Даша, продукти та речі для дому – теж на ній. Діма усе зароблене вкладав у своє авто, яке більше стояло поламане, ніж їздило.

Даша на то не зважала. Вона кохала Дмитра, тому не шукала у цих відносинах жодної вигоди. Через рік після стосунків вона повідомила хлопцеві про свій цікавий стан. Мабуть, тільки вагітність дівчини наштовхнула його на думку про одруження. До цього його все влаштовувало. Прийшов на все готовеньке, ні про що не переймається, ні за що не відповідає. Кому ж не сподобається таке життя. Варто відзначити, що вчинив Дмитро по совісті, зробив пропозицію й вони з Дариною розписалися.

Саме на цей період припали перші труднощі молодої сім’ї. Зателефонувала мати Даші й попередила, що квартира продана. Дала дітям два тижні на те, щоб вони звільнили житло. Тоді молода пара вимушено переїхала жити до матері Діми. Там на дівчину чекало жахливе життя. Свекруха не признавала невістку й всілякими способами намагалася їй дошкулити. Даша сумлінно робила всю роботу по дому й мовчки вислуховувала докори.

Звісно, вона шукала захисту у свого чоловіка та той не зважав на сварки двох жінок. Дашу він заспокоював, що з часом вони переїдуть жити окремо, а маму просив не надто посідати на невістку. Більшої допомоги від нього не діждешся.

Вперше за все життя Дарина звернулася по допомогу до мами. Розповіла правду про своє життя й чоловіка. Хотіла почути хоча б добре слово та підтримку, а отримала набагато більше. Після народження дитини мама Даші забрала доньку з онукою до себе. Дмитро також пішов за дружиною.

Бабуся віддала доньці та зятеві свій будинок, у якому зробила ремонт, а сама пішла жити в літню кухню. Там у неї була велика вітальня й невеличка зона для того, щоб готувати їсти. Мама сказала Даші, що більшого їй не потрібно, а вони молоді, тому мають жити в комфорті.

Дмитро гордовито походжав по подвір’ю, відчуваючи себе справжнім господарем. Правда, ніякої роботи, окрім вихваляння, він не робив. Теща працювала, тому цілими днями була відсутня, Дарина змушена була дивитися за малою дитиною та ще й поратися по господарству. Крім того, на молодій матусі кухня, прання, прибирання, город й егоїстичний чоловік.

Дійшло до того, що Діма відмовлявся давати дружині гроші на її потреби. На дитину виділяв якісь копійки й на цьому все. Куди він дівав зароблене, Дарина не знала. Та дівчина точно знала, що свого часу зробила найгірший вибір у своєму житті.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

два × один =

Дійшло до того, що Діма відмовлявся давати дружині гроші на її потреби. На дитину виділяв якісь копійки й на цьому все. Куди він дівав зароблене, Дарина не знала. Та дівчина точно знала, що свого часу зробила найгірший вибір у своєму житті