Ця незнайомка дійсно купила для Насті ляльку, дочка вийшла з магазину невимовно щаслива, а я не могла стерти з пам’яті нещасний образ тієї жінки. Тоді я подумала про свою поведінку. Сьогодні з самого ранку сварюся на дитину, бо сама не встигаю щось там зробити. Та хіба це має значення?

Зі своєю подругою Наталею ми зустрічалися вкрай рідко. Постійно робота, домашні турботи, що немає коли й поговорити. Наближалося свято Миколая, а Наталя хрещена мати моєї донечки Насті. Вона зателефонувала вранці й попередила, що ввечері хоче до нас навідатися в гості. Принести подарунок похресниці  та й просто посидіти за чашечкою кави.

Звісно я не була проти, але незапланованих зустрічей дуже не любила. У квартирі справжній безлад. Генеральне прибирання я влаштовую у вихідний. В холодильнику миша повісилася, приготовленого нічого немає. Ще ж потрібно поїхати на роботу, Настя в садочок, а потім встигнути до приходу гості зробити видимість хорошої господині.

З роботи я вислизнула раніше, одразу поїхала за дочкою в садочок. Разом ми відправилися до магазину по продукти. Зазвичай Настя гарно себе поводить й не капризує, але сьогодні все проти мене. Дочка влаштувала істерику, бо захотіла якусь дорогезну ляльку. Я пояснювала їй, що не маю на це грошей.

Покупці почали скоса на мене поглядати. Інші матусі перешіптувалися між собою і я знала про що; «Оце мати! Власну дитину не може заспокоїти». Мої нерви почали здавати і я насварилася на дитину. До мене підійшла якась жіночка й попросила про послугу. «Ще цього не вистачало» – подумала я про себе, але вголос запитала чим можу допомогти.

-Я хочу купити ляльку для вашої дочки. Скоро свято Миколая, нехай буде дитині подарунок.

-Але ж це якось незручно та й лялька надто дорога – мені  було ніяково, адже я не розуміла намірів цієї жінки.

-Моєї донечки не стало три роки тому саме напередодні свята. Щорічно я роблю подарунок незнайомим діткам в пам’ять про неї.

-Співчуваю вашій утраті. Якщо вам стане легше, то звичайно.

Ця незнайомка дійсно купила для Насті ляльку, дочка вийшла з магазину невимовно щаслива, а я не могла стерти з пам’яті нещасний образ тієї жінки. Тоді я подумала про свою поведінку. Сьогодні з самого ранку сварюся на дитину, бо сама не встигаю щось там зробити. Та хіба це має значення? Головне, щоб моя дівчинка посміхалася.

Я відпустила ситуацію з кумою, що буде, то буде. Не встигну приготувати вечерю чи прибрати в домі – не біда. Наталя не чужа нам людина, повинна зрозуміти. Тим більше сама жінка й мати, хіба вона не знає все про хатні турботи. Потрібно ставитися до життя простіше, а то ми, люди, любимо все собі ускладнювати. Добре бути дитиною, купили ляльку й життя прекрасне.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

6 + один =

Ця незнайомка дійсно купила для Насті ляльку, дочка вийшла з магазину невимовно щаслива, а я не могла стерти з пам’яті нещасний образ тієї жінки. Тоді я подумала про свою поведінку. Сьогодні з самого ранку сварюся на дитину, бо сама не встигаю щось там зробити. Та хіба це має значення?