Батьки відмовили нам в проханні пожити в квартирі, поки вона не потрібна сестрі, хоча перед тим обіцяли допомогти, якщо опинимось в скруті

Коли я одружився, мої батьки сказали, що будуть нас підтримувати у всьому. Потрібна буде допомога, то просто маємо подзвонити. Коли ми ще зустрічались, то винаймали житло, платили порівну. По коштах виходило нормально. Вистачало і на життя і на квартиру і трішки відкладали. Після одруження вирішили нічого не змінювати, а потім дружина завагітніла. Коли вона пішла в декретну відпустку, стало помітно, що коштів значно поменшало, а розходи ті самі й залишились, навіть збільшились, якщо брати до уваги витрати на підготовку до батьківства.

У моїх батьків була у власності квартира, в якій жила моя стара сестра. Самі ж батьки переїхали в село. Побудували великий будинок, завели хазяйство. Одного дня сестра мені подзвонила, та сказала, що звільнилась з роботи, та хоче відпочити десь пів року в селі. Буде допомагати батькам та підшукуватиме заняття до душі. Виходило, що квартира пів року буде просто стояти пуста. Я ж і вирішив поговорити, щоб на цей час ми туди переїхали, бо опиняємось в дуже складному становищі. Те, що я почув у відповідь, мене трішки шокувало. Мені батько сказав, що треба подумати. Все ж таки там живе сестра. На мої слова, що ми там поживемо, поки вона не захоче повернутись ні хто не звертав увагу.

Звісно, мене ця ситуація засмутила. Батьки та сестра казали, що будуть допомагати, а в результаті це тільки слова. Минуло трохи часу. Сестра жила з батьками, квартира пустувала, а ми з новонародженою дитиною намагались звести кінці з кінцями. Всі кошти йшли на оренду житла, одяг для дитини та продукти.

Я був таким злим на рідних. Невже так важко трішки допомогти? Ми ж не просимо подарувати її нам. На емоціях я знову набрав до батька. Тільки цього разу вирішив поставити ультиматум. Сказав, що завтра ми переїдемо в ту квартиру, бо жити просто немає де. Поклав слухавку та пішов з дружиною пакувати речі.

Сестра мені написала повідомлення, що її наш вчинок дуже ображає, тому ми тепер маємо платити їй за оренду. До речі, та квартира у власності трьох осіб – моя, батька та сестри. Тобто навіть по закону я маю право на третину. На душі так паскудно. Вперше в життя попросив допомоги, а отримав велику сварку в родині.

Як я й обіцяв, пожили ми там, поки сестра не знайшла собі заняття до душі, та їй знову знадобилась квартира в місті. Хоч, можливо, то і не красиво, але я попросив виплатити мені третину вартості квартири, і я напишу відмову в її користь. Знову зі сварками, докорами, але гроші мені виплатили. Я продав е автівку, якраз вистачило на перший внесок за іпотеку в розмірі тридцяти відсотків від суми. Тягнути було нікуди. Жити десь потрібно. Довелось влаштуватись на дві роботи, дружині поєднувати роботу з доглядом за дитиною. Було дуже важко, проте ми впорались. Ця ситуація дала нам чітко зрозуміти, що не варто чекати на допомогу навіть від рідних. Надійся тільки на себе, та свої сили.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 × один =

Батьки відмовили нам в проханні пожити в квартирі, поки вона не потрібна сестрі, хоча перед тим обіцяли допомогти, якщо опинимось в скруті