Абсурдність цієї ситуації мене веселила до тих пір, поки я не отримала повістку до суду. Цей поганець через суд хотів відсудити у мене половину трикімнатної квартири та автомобіль, який я теж купила за власні гроші

Життя вчить нас не наступати на одній й ті ж граблі двічі. Але часто трапляється так, що ми буквально стрибаємо на ті ж граблі, не розуміючи, що попереду чекає чергове розчарування.

Коли я вперше вийшла заміж, здавалося отримала найбільший скарб у світі. Я так довго закривала очі на зради чоловіка. Принижувала свою жіночу гідність, шукала проблеми в собі, намагалася зберегти сім’ю. Виправдовувала свого благовірного перед ріднею та друзями, постійно ставала на його бік. Догоджала чим могла, а закінчилося діло судом.

Мало того, що саме він подав на розлучення, так ще й вимагав виплатити йому грошову компенсацію за половину нашої двокімнатної квартири. Цьому безсердечному типові вистачило совісті відсуджувати у мене квартиру, яку нам купили мої батьки на весілля.

І що ви думаєте? Суд таки став на його бік, тож квартиру довелося продати, а гроші поділити. Мене тішить те, що свої гроші він розтринькав на коханку, яка його покинула, як тільки зрозуміла, що тягнути більше нічого.

На другі стосунки я не могла наважитися тривалий період. Мені здавалося, що всі чоловіки довкола мене однакові. Я так ретельно підбирала наступного обранця, що примудрилася знайти таку ж саму копію свого колишнього.

Історія повторилася знову. Другий чоловік почав мені зраджувати, а я, як справжня дурепа, не вірила тому, що говорили люди. Поки сама не впіймала голубків на гарячому. Після того він мав би зібрати свої речі та піти з моєї квартири (цього разу житло я купила на власну заощадження), але він заявив мені про своє право на частину майна.

Абсурдність цієї ситуації мене веселила до тих пір, поки я не отримала повістку до суду. Цей поганець через суд хотів відсудити у мене половину трикімнатної квартири та автомобіль, який я теж купила за власні гроші. Ну що ж, цього разу я виявилася не настільки наявною.

Хоч це все і було моїм, але тільки фактично. Всі документи я оформила на свою маму. Тож офіційно я не мала нічого, окрім двох невдалих шлюбів та повного розчарування в чоловіках.

Розповідати все це колишньому я не мала наміру. Нехай людина програє суд та виплатить судовий збір, можливо тоді життя його чогось і навчить.

Мене, принаймні, навчило. Втретє заміж я не піду, яким би зразковим мені не здавався черговий обранець.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

три × четыре =

Абсурдність цієї ситуації мене веселила до тих пір, поки я не отримала повістку до суду. Цей поганець через суд хотів відсудити у мене половину трикімнатної квартири та автомобіль, який я теж купила за власні гроші