Май 2023 – Бархатный вечер

Дмитрик благав дідуся не віддавати його, обіцяв бути слухняним, допомагати ще більше й гарно навчатися в школі. Серце старого дідуся важко стискалося від болю

Пилип Петрович був шанованою людиною у селі. Чи не все життя він пропрацював у школі. Спершу викладав

Марино Леонідівно це марна справа. Думки моєї дружини такі ж порожні, як і суть книг, які вона читає

Мені ніколи не було цікаво в компанії однолітків. У їхніх головах гуляв вітер й думати вони могли лише

Дружина повернулась пізно, я вже й заснути встиг. Та коли вона відкрила двері прокинувся. Від неї пахло парфумами. Тими само, що вона мені подарувала. -Ой, в мого шефа просто такі само. Він нас всіх обіймав, коли ми йому вручали подарунки, мабуть запах й лишився.

Сьоме чуття мене ніколи не підводило. Ось так само як того чи то злощасного, чи то щасливого дня.

Що ж я цілими днями роблю… Дивлюсь телевізор та п’ю чаї. Навіть друзів не маю, щоб було кому подзвонити. Інколи дуже смуток затягує. Здається, що було б краще тоді із дружиною. разом піти.

Дружини моєї не стало близько двадцяти років тому. Я дуже важко переніс втрату коханої. Мене, після її

Часом так хочеться чогось смачненького до чаю, а йти до магазину лінь? Ловіть рецепт неперевершеного десерту, який прийдеться до смаку і дорослим й дітям

Часом так хочеться чогось смачненького до чаю, а йти до магазину лінь? Ловіть рецепт неперевершеного

Всім сказала, що гуртожиток вже відкрили. Краще піду попрацюю офіціанткою ввечері, аніж буду терпіти лисого п _epдуна.

Мій батько справжній дурень, вибачте, якщо такому другові відправив власну доньку, та навіть гадки не

Мені мої друзі зробили безцінний дарунок на весілля, проте трішки пізно, я б волів отримати його до того, як поставлять штамп в паспорті. Тепер, виходить, просто зіпсована сторінка. Як в паспорті, так і в житті.

Ще вчора ми із моєю дівчиною обговорювали, як саме проведемо наш медовий місяць після весілля, а зараз

Тоді я невимовно сильно розчарувався в другові. Можливо, хтось порахує мене покидьком, або й геть дурнем, та я збирався зробити одну дурню, яка зв’язала нас на все життя.

Ми одружені вже двадцять п’ять років. Маємо двох діток. Старшу доньку та молодшого сина, вони вже обоє дорослі.

Мені соромно, що вони такі недалекі та невиховані. В народі таких звуть бидлом, та дійсно є за що… Настрою їхати до них додому геть немає.

Сьогодні мені стало невимовно соромно за свого батька та матір. Я знав, що вони не надто виховані, та

Жити з двома пенсіонерами важко. Мама постійно дошкуляє невдалим шлюбом, батько відправляє працювати, щоб байдики не била

Подружнє життя Ірини не склалося. З чоловіком вони розлучилися, коли діти стали повнолітніми.