Январь 2023 – Страница 5 – Бархатный вечер

Оксана зізналася, що вагітна від мого сина, але він відмовляється визнавати дитину. Сказав, що вона гуляща й він не виховуватиме чужого байстрюка

У школі я дружила з Наталею, ми були не розлий вода. Наше спілкування почалося ще з 1 класу.

Мій благовірний здимів, коли почув про вагітність. Хоча не так, він вигнав мене з немовлям під серцем, заявивши, що не готовий бути батьком

Коли я повідомила батькам про свій намір одружитися в 16 років, вони категорично були проти.

Теща розмовляла з кимось телефоном й скаржилася на «непутящого зятя, який не може забезпечити родину фінансово, тому її донька вимушена ходити в обносках й жити на орендованій квартирі»

Як не дивно, це прозвучить, але я люблю свою тещу. Світлана Іванівна жінка тактовна та вихована.

Довелося сидіти у декретній відпустці усі три роки. Жінка не могла дочекатися того дня, коли повернеться на роботу. Та напередодні відчула недомагання. Зробила тест й переляканими очима дивилася на позитивний результат.

Віталіна завжди була кар’єристкою. Після того, як влаштувалася на роботу, жодного дня не сиділа без діла.

Залишився мій син без квартири, автомобіля й дружини. Повернувся жити до мене. Микола мав рацію, шкода, що я його не послухалася

Мій чоловік був дуже заощадливий. Старався кожну зароблену копійку відкласти або вкласти у якесь діло.

Вночі коханий зізнався, що моя мама вмовляла його взяти в дружини Катю, а не мене. Я не зможу дати йому всього того, що уже має Катерина. Це була остання крапля

Моя мати була одружена двічі. З батьком вони познайомилися випадково й одружилися через декілька днів.

Та коли коханка Антона заявилася до них додому з величезним пузом й заявила, що буде жити з ними, терпець Анни Сергіївни увірвався. Вона вигнала негідницю зі своєї квартири й вирішила, що з неї досить

Анна Сергіївна страшенно хвилювалася. Сьогодні був її перший робочий день й вона ніяк не могла наважитися

«Дитина мені не пoтpібна та й ти теж уже нaбpидла. Роби що хочеш, а мене більше не чіпай!»

Катя прибігла у свою кімнату в гуртожитку щаслива й радісна, як кіт, що поїв смачної сметанки.

Розумію, що ритися в чужих речах не можна, але й мав з’ясувати, кому належить ця сумка. Ви запитаєте, чому я не віддав її диспетчеру, як і інші забуті речі. Чесно зізнатися – навмисне.

Я працюю таксистом уже тривалий період часу. Робота у мене нелегка, але дуже весела. Скільки різних пригод

Чого прийшла? -Я ненадовго, речі забрати. -Дивись мого нічого не прихопи, а то хто тебе знає.

Коли я зустріла Івана, то здалося, що весь світ перестав існувати. Хлопець так запав мені в голову, що