Ноябрь 2022 – Страница 3 – Бархатный вечер

Як мені може сподобатися штучна лялька. Таких на вулиці повно, куди не глянь – одне й те ж саме лице. Для чого це все, ти була прекрасна, будучи собою

З Денисом ми працювали на одній роботі. Колега давно мені подобався, але був таким недосяжним.

Не встигли ще перші півні закукурікати, як нас підняли з ліжка. Одразу відправили на город саджати картоплю. Після роботи, я розраховувала на сніданок, але свекруха навіть не думала нас годувати

Я народилася та росла у селі. Мої батьки тримали господарство, мали свій клапоть город та невеличкий сад.

Мама влізла в нашу суперечку, та намагалась мені закрити рота. -Лізо, чим ти думаєш? Tвій чоловік сказав так, значить то так і має бути. Приkp _ий рота та погодься!

Мене мама виховувала як малу вівцю. Жуй сіно та не мекай зайвого. Це я до того, що привчила тримати мене

Краще самій жити, ніж трутня на собі тягнути! Ще невдячною звусь, бо набридло його забезпечувати!

Раніше я думала, що зможу виховати гарно своїх дітей разом з чоловіком. А вийшло, що всю роботу тягну

Брехуха, а не мати! Рік не цікавитись життям рідного сина, а потім не вилазити з його квартири, ніби сама відповідальна людина на цілому білому світі!

Зі своєю свекрухою я не мала добрих відносин. та що там, навіть її власний син з нею не мав гарних відносин.

Через незайнятість їй почали лізти в голову всілякі дypниці, і вона пішла шукати собі пригод. Пригоди знайшла. З іншим чоловіком. На додачу вона від нього завагітніла.

Все почалось ще в школі. Віка навчалась в класі на рік старше мого. Примітив я її в десятому класі.

От хто мені скаже, як жити з сусідами, які сунуть свого носа просто скрізь?! Вона навіть в нашому інтимному житті мало не беруть участь, як то кажуть, свічку тримають!

Своєї квартири ми не маємо, тому частенько доводиться переїжджати. Хоч ми й винаймаємо через ріелторів

Мені стало шкода дідуся. Я підвезла його до самого дому, відала той пакунок, який купила в супермаркеті й тихенько сховала в середину дві тисячі гривень

Багато хто з мого оточення, дивлячись на всі блага якими я користуюся скажуть, що мені просто пощастило.

Ми обговорювали це питання наодинці й вирішили, що автомобіль важливіше. А зараз я бачу, що власний чоловік йде наперекір нашим правилам й догоджає матусі

У моїй сім’ї прийнято усі важливі рішення приймати разом. Ми з Петром уже сім років, як одружені.

Я був ш _okований такою поведінкою дівчини. Просив її маму залишитися, але вона поспішила покинути квартиру. Мені було незручно та соромно. Я попередив, що в неї є один день, щоб знайти квартиру та з’їхати від мене

Я був єдиною дитиною у сім’ї. Багато хто вважає, що це велика розкіш, але мені б хотілося мати рідного