Златка була єдиною дитиною в сім’ї. З дитинства донечки ми з чоловіком важко працювали, щоб рідненька мала все необхідне. Вона у нас велика молодчина. Школу закінчила з золотою медаллю, сама в інститут вступила й ось нещодавно випускний відсвяткували. А от в чоловіках розбиратися не вміла й це велика біда.
Свого хлопця, Тихона, привела на знайомство після випускного. Він наче з вигляду і приємний, красивий, але характер має паскудний. Я одразу це зрозуміла. Весь вечір він поправляв Злату й слова не давав дитині сказати. Тільки він мав право говорити, а ми повинні були його слухати. Він так нахабно себе поводив, що складалося враження, ніби ми у нього в гостях, а не навпаки. Мені не хотілося б, щоб донька, пов’язувала життя з такою егоїстично натурою. Та вмішуватися в їхні стосунки я наміру не мала. Шкода.
Зустрічалися вони не довго. Через місяців чотири Злата сказала, що збирається заміж. З однієї сторони ми зраділи, а з іншої – я хвилювалася. Не буде їй щастя з тим парубком, ой не буде.
Після весілля пара планувала жити біля батьків Тихона, але ми з чоловіком влаштували їм сюрприз – купили дім неподалік міста. Їхати не далеко, магазин поруч, будинок великий з власною присадибною ділянкою. Коли поїхали на екскурсію, обдивлятися подарунок, Злата просто сяяла від щастя, а от зятю щось знову не подобалося. Він бурмотів, що те не так й там треба переробляти. Я розуміла, що він просто шукає до чого причепитися, бо не хоче переїжджати від батьків.
Тільки чому ж моя дитина має страждати. Батьки Тихона живуть у місті, у них двокімнатна квартира. Окрім сина є ще донька, де вони там всі помістяться. Крім того, що то за життя зі свекрухою. Якою б хорошою вона не здавалася, але ніколи не дозволить невістці бути головною в домі. Моя Злата не звикла до таких умов. Я вже бачу, як бідолашна дитина, засмучується через майбутній переїзд.
Чоловік мене заспокоює й просить не втручатися у життя доньки. Діти молоді, ще всього не розуміють. Спробують пожити біля його батьків, зрозуміють, що це невдалий варіант й передумають. Словом, їм вирішувати. Будинок ми оформили на Злату, тож сюди вона може повернутися у будь-який момент. Я звісно розумію, що дочка ще молода, наївна не бачить всього того негативу, який іде від Тихона, але мене не проведеш. Залишається тільки сподіватися, що я помиляюся й у цієї пари є майбутнє.
