Подружнє життя Ірини не склалося. З чоловіком вони розлучилися, коли діти стали повнолітніми. Їх у них двоє: старший син Іван та молодша донька Мілана. Після розлучення Ірі довелося повернутися до батьків. У них простора трикімнатна квартира.
Оскільки діти колишнього подружжя були уже дорослі, батько платити аліменти не збирався. Сказав, щоб самі заробляли на життя. Іра хотіла допомогти сину та доньці. Сидіти на місці без роботи було ніколи, тому жінка вирішила їхати на заробітки за кордон. Оформила усі необхідні документи, знайшла перевірене агентство з працевлаштування й полетіла.
Працювала, не покладаючи рук, усе зароблене відправляла дітям. Іванові весілля влаштувала, допомогла купити квартиру. Доньці навчання оплатила та відклала на майбутнє. Про себе не думала, адже скільки їй потрібно на старість років.
Коли повернулася додому, знову оселилася у батьків. Жити з двома пенсіонерами важко. Мама постійно дошкуляє невдалим шлюбом, батько відправляє працювати, щоб байдики не била. Іра втомилася, хоче відпочити, проте не може знайти собі прихисток у батьківському домі.
Вирішила жінка, що квартиру потрібно розміняти. Нехай батьки живуть окремо й вона матиме власний куточок. От тільки, як старих вмовити на таке рішення, жінка не знає. Сподівається, що вони увійдуть в її положення та погодяться.
