Діти у своїх жартах бувають жорстокими. Часом їхні витівки переходять всякі межі дозволеного. Найбільше знущань припадає на шкільний період. Якщо вам «пощастило» стати об’єктом постійних знущань – мовчати не варто.
Женя прийшла сьогодні до школи раніше. На першому уроці за розкладом українська література, треба повторити вірш, який задавали вивчити. Дівчинка гарно навчалася, була улюбленицею вчителів. Через це її недолюблювали однокласники. Набагато легше прозиватися з однокласниці, чим докладати зусилля й також гарно підготуватися до уроку.
На великій перерві у коридорі справжня штовханина. Усі поспішають до їдальні. Женя помічає на собі зацікавлені погляди інших учнів. Дехто починає перешіптуватися за спиною дівчини. Є такі, що відверто сміються в обличчя. От тільки причини вона не розуміє.
У їдальні та ж сама ситуація. Однокласники починають глузувати й тицяти пальцями. Дівчинка не витримує натиску й біжить до вбиральні. Дивиться в дзеркало, ніби все в порядку. Обертається й помічає на спині лист паперу. Зриває його: «Ботанік-заучка». Тепер стало зрозуміло, чому всі на неї витріщалися.
Женя не перший раз стає жертвою таких «дотепних» жартів, але не звертає на це уваги. Дівчинка чітко знає для чого гарно навчається й не збирається псувати свої оцінки через однокласників, які не мають клямки підготуватися.
Тепер після кожного уроку доведеться перевіряти свою спину та особисті речі. Мало чого, раптом їм знову захочеться пожартувати.
