Одного вихідного дня Юля прокинулася рано вранці і зрозуміла, що у них закінчилося борошно для приготування сніданку. Вона швидко одяглася і поспішно вийшла з дому, залuшивши свою сім’ю ще спати. Коли вона прямувала до магазину, легкий ранковий вітерець дмухав їй в обличчя, а сонячні промені кидали тепле світло на тихі вулиці.
Під час прогулянки увагу Юлії привернув аромат свіжозвареної кави, що доносився з сусідньої кав’ярні. Спокусившись на смачний аромат, вона вирішила піти в обхід і зайшла всередину. Заmишна атмосфера та насичений аромат кави оточили її, і вона не змогла втриматися, щоб не замовити собі філіжанку.
Поки Юлія чекала на каву, вона помітила, що до неї наближається жінка. Світлана зі сльозами на очах подивилася в очі Юлії. Юля спочатку не могла впізнати її і подумала, що їй здається, оскільки не могла пригадати нікого зі знайомих, хто був би схожий на стару, втомлену, сиву жінку, що стояла перед нею. Проте цікавісmь взяла гору, і вона вирішила послухати, що розповість жінка.
Виявилось, що це Світлана, давня подруга Юлі, яка колись відбила в неї хлопця. Віталік був бажаним кавалером, багатим, бо його батьки працювали на заробітках за кордоном. Світлана в юності була дуже красива і завжди досягала свого, попри людські цінності. Тоді вона сказала подрузі, що Юля не гідна бути з Віталіком, йому nотрібна перша красуня школи. Тепер, схоже, життя її потріпало.
Світлана на мить завагалася, а потім нарешті набралася сміливості і заговорила. Вона розповіла, що життя склалося не так, як сподівалася. Бізнес чоловіка прогорів, а його батьки, які працювали за кордоном, повернулися в Україну. Подружжя зіткнулося з численними фінансовими та особистими проблемами. Віталік почав зловживати алкого лем, азартними іграми і навіть почав підіймати руку на Світлану. Світлана пояснила, що залишається з ним лише заради дитини.
Юлія уважно слухала, але не могла позбутися відчуття відстороненості від проблем Світлани. Вона вже відійшла від того періоду свого життя і була зосереджена на власному щасті. Юлія нагадала Світлані про біль, який вона заподіяла, але Світлана щиро вибачилася за свої минулі вчинки. Вона щиро хотіла дізнатися, як справи у Юлії і чи знайшла вона своє щастя.
Юлія відповідала спокійно, що у неї все добре. На цьому попрощалася зі Світланою і попрямувала до магазину, щоб купити необхідне борошно.
Повернувшись додому,Юлія приготувала смачні млинці для своєї сім’ї, її посмішка випромінювала тепло і вдячність. Спостерігаючи за тим, як її близькі насолоджуються сніданком, вона не могла не замислитися про щастя, які має в своєму житті. Юлія знала, що турботливий чоловік і прекрасні діти поруч – це те, що дійсно має для неї значення.
