Я познайомилася з Вадимом на студентській вечірці. Ми одразу сподобалися один одному й почали зустрічатися. Не знаю, що надійшло у голову мого хлопця, але ще на третьому курсі він запропонував одружитися. Ми були молоді, не думали про доросле життя, у серці панувало кохання. Я погодилася.
Життя одружених студентів важко назвати «солодким». Жили в кімнатці в гуртожитку. Добре, що хоч так дозволили. Ходили на пари, здавали сесію. Часу один на одного практично не було. Далі почалося доросле життя. Знайшли та винайняли квартиру, влаштувалися на роботу. Жили від зарплати до зарплати.
Звісно, інколи й відпочивали. Зустрічалися з друзями, ходили на побачення, їздили у відпустку. Саме під час чергової подорожі вдвох я познайомилася з Віктором. Не можу пояснити, що зі мною відбулося, але цей чоловік не виходив мені з голови. Тільки прокинулася, а перед обличчям він. Перед сном ще гірше. Фантазія вимальовує такі бажані, але заборонені картини нашої близькості.
Чоловік помітив зміни у моїй поведінці. Уся ця замріяність та відстороненість викликали у нього певні підозри. Між мною та Вітею нічого не було. Додому я повернулася геть розбитою й коли Вадим запитав прямо в чому справа, я зізналася, що закохалася в іншого.
Чоловік не влаштовував скандалів й не збирався тримати мене силоміць. Ми домовилися розлучитися й залишитися друзями. Через декілька місяців я вийшла заміж вдруге за Віктора. Зовсім скоро стали батьками прекрасного хлопчика Івана. Життя колишнього теж налагодилося. Він одружився зі своєю колегою Веронікою. На разі жінка Вадима в положенні. Вони чекають на дівчинку.
Час так швидко втікає. Ось уже наш Іванко зовсім дорослий та хоче познайомити нас зі своєю дівчиною та її батьками. На вихідних ми поїхали в гості до майбутніх сватів. Коли зайшли до квартири, познайомилися з Марійкою – прекрасна дівчина. Потім до нас вийшла господиня та господар дому. Яким же було моє здивування, коли перед собою я побачила свого колишнього чоловіка Вадима. Він теж мене упізнав. Зустріч можна назвати радісною, оскільки розлучилися ми друзями.
Обоє радіємо, що народили й виховали прекрасних діток, а тепер станемо сватами. Цікава річ ця доля, інколи робить такі перипетії, що краще не вигадаєш.
