Я не можу порозумітися зі своїм чоловіком. З Денисом ми одружені чотири роки, а так і не розв’язали питання сімейного бюджету. Він переконаний, що відкладати гроші до спільної скрині – це не гарна ідея. А от віддавати половину зарплатні своїм батькам на їхні особисті потреби – такий варіант йому підходить.
Не подумайте, що я проти такої допомоги. Все розумію, свекруха та свекор пенсіонери, часто хворіють, потрібні гроші на ліки й на продукти. Але ж ми теж не мільйонери й мусимо дбати про своє майбутнє.
Вихідні ми постійно проводимо в гостях у батьків Дениса. Ну звісно, якщо це можна назвати гостиною. В суботу я цілий день роблю генеральне прибирання, поки чоловік возить батьків по магазинах. Усі покупки він оплачує самостійно. В неділю на мені заготівля продуктів на цілий тиждень, щоб господиня дому не переймалася такими дрібницями й мала більше часу на відпочинок.
Перед поверненням додому ми зазвичай усі разом п’ємо чай з чимось смачненьким. Якщо це смачненьке я спечу. Під час розмови свекруха заявила, що вони з чоловіком подумують про ремонт. Плитка у ванній давно вже нікудишня. Меблі у вітальній віджили своє, а шпалери у спальні її відверто дратують. Розповідала вона про ремонт не просто так, це був тонкий натяк, що гроші повинні дати ми.
Денис підтримав неньку й сказав, що ми допоможемо фінансово та фізично, так буде дешевше. Він знав, що я написала заяву на відпустку на наступний місяць. Тобто мені дадуть відпускні, до того ж у нас є заощадження, які ми відкладали декілька місяців на холодильник. Та це може зачекати, батькам важливіше.
Це була остання крапля. Коли ми повернулися додому я відверто запитала, чи збирався Денис радитися зі мною стосовно цього ремонту та наших спільних грошей. Він вважав, що не зробив нічого поганого, бо батькам потрібно допомагати. Тоді чому ця допомога поширюється лише на його батьків? Хіба мої не заслуговують такого ж ставлення.
Я зрозуміла, що нічого з цього шлюбу не вийде. Якщо Денис так цінує та плекає своїх тата й маму, то нехай повертається жити до них. Так йому і заявила. Сама ж подала на розлучення й вирішила більше ніколи не зв’язуватися з подібними типами. Своїм батькам я допомагаю, коли маю таку можливість, але все має бути в межах розумного. Чоловік, будуючи власну родину, перш за все мусить дбати про неї. Якщо він цього не робить, значить не готовий.
