Я була єдиною дитиною у сім’ї. Мої батьки з дитинства давали мені лише найкраще. Особливо цінною була для мене їхня любов та підтримка. Я завжди знала, що можу розраховувати на їхню допомогу й у важку хвилину матиму до кого притулитися.
Як ви вже зрозуміли з батьками у нас були дуже близькі стосунки. Можливо саме тому я не поспішала покидати їхній дім й намагалася якомога довше продовжити наше спільне проживання. Та роки невблаганно забирали своє.
Весь той час, що я жила біля мами й тата, вдавалося відкладати свою зарплатню. Оскільки мама сама купувала продукти, а батько оплачував комунальні послуги, то моя зарплатня була повністю в моєму розпорядженні. Сума назбиралася пристойна, тож я подумувала про покупку однокімнатної квартири. Поділилася своїми планами з батьками, вони мене підтримали.
До моєї суми додали ще свої заощадження, щоб вистачило на двокімнатну. Я була їм надзвичайно вдячною. В день переїзду було незвично. Все ж таки я ще жодного дня не жила окремо від рідні. Справ у зв’язку з переїздом було багато, тому я й не помітила, як день добігав до кінця.
Ввечері зателефонувала до мами, запитала, як у них справи. Голос у неньки був засмучений, тата вдома не було. Я зрозуміла, що батьки посварилися, але допитувати маму не хотіла. Чомусь здавалося, що наодинці вони навпаки зблизяться.
Кожного дня я телефонувала додому, але розмовляти вдавалося лише з мамою. Тата постійно не було вдома. У мене закралися сумніви стосовно його місця перебування. Одного разу, повертаючись з роботи, зайшла до супермаркету. Випадково натрапила до батька, хотіла підійти привітатися, але наступної миті помітила поруч нього якусь незнайому жінку.
Вони так мило прогулювалися між відділами, постійно посміхалися. Вона не прибирала руки із татової талії. Було зрозуміло, що ці двоє в стосунках. Я дістала телефон й зателефонувала йому. Сказала, що хочу навідатися до них з мамою в гості, але він збрехав, що сьогодні затримується на роботі.
Який негідник! Мало того, що крутить шашні з якоюсь мимрою та ще й має наглість обманювати мене й маму. Цю парочку я наздогнала уже на касі. Тато, коли зустрівся зі мною поглядом, не знав куди подітися від сорому. Я вивчала його даму й не знала, що з ними робити.
-Навіть не знаю, що тебе затримує на роботі допізна – ця особа чи дороге вино, яке ти їй купуєш. Маму так не балував.
-Доню, я тобі все поясню.
-А я не мала дитина й так все зрозуміла. Це вам на щастя!
Я щосили жбурнула пляшку вина об підлогу й попрямувала на вихід. Сподіваюся він матиме сміливість зізнатися в усьому матері, інакше доведеться мені.
