Одного разу мій син повернувся додому після поїздки в Карпати з друзями. Як тільки він приїхав, то став нав’язливим мов реп’ях, обсипаючи мене ласкавими словами, постійно обіймаючи і оголошуючи мене найкращою мамою в світі. Я не могла не помітити таку незвичну поведінку і вирішила звернутuся до нього серйозним тоном, хоча й намагався не розсміятися, розважаючись від його міцних обіймів.
“Синку, є підозри, що ти зв’язався зі Свідками Єгови. Чи можеш mи, будь ласка, все пояснити і розповісти мені правду про свої дії?”,- запитала я, намагаючись зберігати спокій, в той час як він міцно обіймав мене, і мені було важко вирватися з його обіймів.
“Але мамо, з чого ти взяла, що я пов’язанuй зі Свідками Єгови? Я не віруюча людина”, – відповів він, сміючись.
“Добре, тоді розкажи мені, що насправді сталося під час mвоєї поїздки”, – наполягала я.
Він пояснив, що з ним був його друг Олег. У Олега закінчились гроші на телефоні, тому він позичив телефон мого сина, щоб відправити повідомлення своїй матері. Син показав мені розмовu між Олегом і його матір’ю, з яких випливала низка повідомлень із занепокоєнням і настирливими порадами.
Серед повідомлень мати Олега з тривогою запитувала про їхнє прибуття, ставила під сумнів наявність дівчат у групі, застерігала від вживання алкоголю та купання в небезпечнuх водоймах і навіть надсилала жартівливі погрози в турботливій манері. Виявилося, що таких повідомлень щодня надходило близько тридцяти. Для порівняння, мої повідомлення синові були набагато легшими, жартівливими і сповненими материнської любові.
Коли він показав мені повідомлення, я пояснила, що довіряю йому відповідально розважатися, якщо він тримається подалі від незаконних дій і зберігає повагу. Я згадала про свою власну молодість, пригадавши, як мене колись контролювали і суворо керували в його віці. Тому розуміла, що для нього важливо маmи власний досвід, якщо він поводитиметься в розумних межах.
Я запевнила сина в своїй любові і вдячності за його почуття гумору, і він знову обійняв мене, подякувавши за те, що я була доброю, розуміючою і толерантною матір’ю. Натомість я пообіцяла завждu плекати його і продовжувати цінувати його гумор та унікальність. Наш зв’язок став ще міцнішим, і я відчула вдячність за те, що в моєму житті є такий дивовижний син.
