Ми з дружиною прожили щасливе життя. Виховали двох дітей, придбали власне житло, мали повагу серед людей. На жаль, моєї коханої не стало шість років тому. Без неї важко справлятися з буденними справами, а особливо тяжко справлятися з молодшою донькою. Я навіть подумати не міг, що на старість років, власна дитина принесе мені стільки страждань.
Старший син давно вже одружений та має власних дітей. Живе Максим окремо, ми зі сватами допомогли дітям купити власне житло. Невістка моя, Людмила, жінка дуже хороша. Гарно ставиться до сина, піклується про дітей й про мене не забувається. Часто телефонує, питається про самопочуття. Відправляє Макса, щоб той допоміг мені по дому чи купив продуктів. Старшим сином я дуже задоволений та радий, що вдалося виховати гідного чоловіка.
З меншою дочкою Катею у мене склалися погані стосунки. Не знаю з чим це пов’язано. Та поки ще була жива її матір, дівчина стримувалася й не показувала свій справжній характер. Та коли тої не стало, дочка наче з ланцюгів зірвалася. Я не маю на неї жодного впливу, а вмішувати в наші суперечки Максима не хочеться. У сина свої турботи, наші йому ні до чого.
Росла Катя, як і всі інші нормальні діти, жвавою та допитливою. Допомагала мамі на кухні, розпитувала у мене, як минув день. Ми багато часу проводили разом. Згадую, як вчив її кататися на велосипеді, як допоміг витягнути перший улов, як навчав дитину плавати. Таких спогадів є дуже багато і всі вони щасливі.
Та коли Катя пішла до старшої школи, її ніби підмінили. Всьому провиною погана компанія. Моя дочка зв’язалася з нехорошими людьми. Почала прогулювати школу, не готувалася до уроків, погано ставилася до вчителів, ображала однокласників. Мені не один раз доводилося червоніти перед директором, запевняючи його, що це востаннє.
Розмови нічого не давали, вмовляння тим більше. Тому я вирішив, що потрібно діяти більш жорстко. Забрав її телефон, перестав давати кишенькові гроші, не випускав із квартири. Якщо вона куди і йшла, то лише в супроводі старшого брата. Саме тоді наші стосунки й зіпсувалися. Моя дитина дивилася на мене з такою нен авистю, що страх.
Після закінчення школи Катя відмовилася навчатися. Натомість привела додому свого кавалера, заявивши, що виходить заміж. Ми з дружиною не заперечували, бо Юра був хорошим хлопцем. Вони розписалися, після одруження донька переїхала жити до чоловіка. Жили вони не самі, а разом з батьками Юрка. Катя часто приходила до нас додому, щоб пожалітися на свекруху. Та не давала їй спокою, змушувала робити щось по дому або відправляла шукати роботу. Я не вбачав у поведінці свахи нічого поганого, навпаки підтримував її.
Стосунки з Юрком в Каті погіршилися. Врешті-решт зять не витримав й подав на розлучення. Катя повернулася додому, залишилися ми з нею сам на сам. Максим живе окремо, матері немає. Я думав, що дочка візьметься за розум та влаштується на роботу. Натомість вона забрала мою пенсійну карту й живе у своє задоволення. Наскільки гроші це дозволяють. Я ж не маю ні копійки. Добре, що Максим кожного тижня купує та приносить продукти, інакше я б уже давно помер з голоду.
Як вплинути на дочку й змусити її почати думати про своє життя я не знаю. Розповідати про це все Максимові не хочеться та якщо Катя не заспокоїться, я таки звернуся по допомогу до сина. Можливо він знайде підхід до своєї непутящої сестри.
