У моєї доньки та її чоловіка якісь дуже дивні відносини. Мене вони просто виводять із себе, не кажучи вже про нормальні відносини між нашими двома родинами.
Познайомилась моя донька зі своїм чоловіком на якомусь фестивалі на Західній Україні. Якось там Захід Фест, чи щось таке. Я взагалі була проти таких масових гулянь моєї доньки. Якось не годиться, щоб вона відвідувала такі заходи. Там же самі наркомани та алкоголіки! Я ж її геть не такою з батьком виховувала! Але хто мене там слухав! Вона була вперта, як і її батько, сказала. Що хочу поїхати, то й поїхала, і її геть не цікавила моя думка.
Повернулась вона за тиждень уже із своїм хлопцем. Познайомитись. Він мені нічим не припав до ока. Такий собі звичайний пересічний хлопець. Прозустрічались вони десь рік, можливо трішки довше, та й вирішили одружитись. Весілля робили не надто гучне. Були тільки найближчі друзі наречених та родичі, з якими спілкуємось зазвичай. Решта нехай не ображаються. Вони згадують за родину тільки тоді, коли гулянки великі, або щось треба. Так хоч би заїхали запитали чи живі ми тут.
Після двох років спільного життя у них з’явився первісток – маленький чудовий хлопчик. У своєму онуку я не могла відвести душу. Такий він вже солоденький, такий вже хорошенький. Гуляла з ним постійно, при найменшій нагоді забирала до себе, постійно купувала йому різний одяг моднячий, Коли вже бігати почав, то із дитячої кімнати ми не виходили. А що мені робити було? Я вже на пенсії, а вдома цілими днями не висидиш. Та й доньці було так набагато легше.
Та одного дня сталось не дуже приємна ситуація. Я приводжу додому малого, щоб віддати мамі, а вона там з іншим чоловіком відпочиває. Типу так, то її справа, та навіщо руйнувати родину, коли у вас все добре?! Й квартиру мають, й машину, між собою ладнають, а вона отак взяла, та й наплювала на те все. Звісно, я відразу вигнала того молодика із квартири, та дала донць на горіхи!
-Мамо! Мамо, зачекай! Ти ж нічого не знаєш! Не лізь сюди, тобі це не сподобається ще більше!
-Що може бути гірше?! Ти ж бо геть здуріла, дівко! Раніше розумом не славилась, а це геть з глузду з’їхала! А якби це була не я, а твій чоловік?! Га?! Лишилась би одиначкою із дитиною, а чоловік би помахав білим платочком в слід!
– Мамо, він знає! У нього теж дівчина є!
Я аж похолола. Це як так взагалі!? Шо ж це за родина така, де обоє зраджують, та щей знають про коханців одне одного?! Це зараз так модно, чи що виходить? Куди цей світ котиться? Замість того, щоб між двома знайти спільну мову, побудувати гарні та міцні відносини, вони по ліжках інших скакають! Бооожеее… Мені навіть після розмови із донькою в голові все не вкладається. «Мамо, у нас вільні відносини, ми вирішили це одноголосно». А дитині вони що скажуть? Що він має багато мам і багато татусів і кожного дня вони змінюються? Це що, завод і там по змінах працюють?! Боже! А як в селі хто дізнається?! Позор мені! Не жити нам там потім, стидоба яка! От їду зараз в маршрутці та гадаю, зберегти все в таємниці, чи все ж таки розповісти батьку? Але ж він її приб’є за таке… А промовчати – все одно що збрехати… Душу буде мучити. Ой не знаю! Оце так поїздочка!
