Я довгий час був самотнім. Особливого бажання навмисне когось собі шукати не було. Просто чітко знав, що у зазначений час та в потрібному місці зустріну ту саму. Так і сталося, все завдяки випадковості або долі.
У понеділок вранці поспішав на роботу. Став свідком неприємної ситуації. Молода дівчина не встигла заплигнути в автобус, а водій, попри неї поїхав своїм маршрутом. Я зупинився й запропонував допомогу. Так і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Світланою.
Довго ми не зустрічалися. Поспілкувавшись місяць, зрозуміли, що підходимо один одному, тому й з’їхалися. Ще через чотири місяці я зробив їй пропозицію. Світлана погодилася. Весілля зробили невеличке, запросили лише рідних та друзів. В новому статусі життя почало змінюватися не в найкращу сторону.
Світлана вирішила, що, як дружина, тепер може мною командувати. Вказувати, що та коли я маю робити. Та ще й зарплатню я повинен був віддавати їй. Ці різкі зміни мені не подобалися. Лідерські якості у мене також були присутні, але ж я не командував нею й навіть не хочу, щоб дівчина змінювалася. Вона мені сподобалася саме такою, якою була під час знайомства.
Ми почали сваритися. Саме якісь побутові негаразди часом переростали у справжній скандал. Я часто гримав дверима та йшов з дому провітритися. Не хотів наговорити зайвого. Поки мене не було дружина теж заспокоювалася. Та це ж не вихід, постійно поводитися, як неврівноважені підлітки. Ми дорослі люди, тому потрібно знаходити вихід із ситуації.
Випадково я натрапив на оголошення про здачу квартири у нашому під’їзді. Зателефонував до власника, домовився про оренду на місяць. Й коли дружина знову затіяла сварку, сказав, що йду пожити окремо, щоб вона мала вдосталь вільного місця для особистого простору. Світлана була шокована, бачили б ви її очі.
Вона одразу подумала, що я маю коханку. Та я пояснив, що орендую квартиру у цьому ж домі й коли вона заспокоїться й захоче спокійно поговорити – може до мене прийти в гості. Такий трюк я провернув декілька разів й помітив, що поведінка дружини змінюється. Можливо вона дійсно переглянула свої дії або просто злякалася, що одного разу я таки не повернуся. Наші стосунки потроху почали налагоджуватися.
Світлана покинула свої наміри бути старшою в домі й дозволила мені взяти на себе відповідальність за сім’ю. На зарплатню теж більше не зазіхала. Своєю чергою, я тепер більше часу приділяю дружині. Ми часто ходимо ввечері прогулюватися вдвох нічним містом. Багато розмовляємо, мріємо та будуємо плани на майбутнє. Я радий, що нам все ж таки вдалося подолати кризу в стосунках й стати мудрим подружжям.
